chrome firefox opera safari iexplorer

Чернігівщина презентувала своїх номінантів в акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци»

20 вересня 2010 о 12:43

Ініціатор загальноукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» Микола Томенко повідомив, що її другий етап, під час якого відбуватиметься організація прес-турів та представлення областями своїх номінантів на звання кращих, триває. Так, 11 червня учасники прес-туру спільно з ініціатором акції Миколою Томенком та партнером акції у Чернігівській області народним депутатом Валерієм Дубілем завітали на Чернігівщину.

Зі 134 номінантів, що вже є на сьогоднішній день, Чернігівську область представляють три прекрасних палаци: Палац Кирила Розумовського (Батурин), Палац Галаганів у Сокиринцях та Качанівський палац, які й мали можливість оцінити журналісти та експерти у п’ятницю.

Спілкуючись із журналістами під час прес-туру, ініціатор та організатор акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» Микола Томенко висловив переконання, що хоча б один із палаців Чернігівщини має вийти у фінал акції. За словами М.Томенка, Чернігівщина є своєрідним краєм українських палаців та унікальних паркових комплексів. «Це одна з провідних областей України за кількістю палаців, збудованих знаними зарубіжними та українськими архітекторами з відповідними парковими комплексами», — зазначив він.

Крім того, за словами М.Томенка, усі палаци Чернігівщини тісно пов’язані з українською історією, в них мешкали і творили українські державні діячі, поети, письменники і велика кількість представників російської культурної еліти. «Я переконаний, що є всі шанси, щоб хоча б один палац Чернігівщини потрапив до наступного етапу конкурсу», — сказав М.Томенка.

Окрім того, М.Томенко зауважив, що головне в проведенні цієї Всеукраїнської акції є не лише представлення найкращих зразків палацової архітектури та оборонних споруд, але й своєрідна інвентаризація якомога більшої їх кількості незалежно від стану руйнації. «Навіть ті об’єкти, які не потраплять до півфіналу акції, все одно знайдуть своє місце у довіднику, який буде презентовано наприкінці проекту і будуть відмічені на майбутній замково-палацовій карті України», — пообіцяв він.

Першим, учасники прес-туру мали змогу оцінити пам’ятку архітектури, що є частиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» — Палац Розумовського. Великий палацово-парковий комплекс споруджено на околиці Батурина у 1799—1803 рр. на замовлення Кирила Розумовського за проектом шотландського архітектора Чарльза Камерона. Після смерті графа будівництво припинили. Син Кирила, Андрій Розумовський проживав у Відні. Замість нього тут залишався управитель. Саме він, за однією з версій, підпалив палац, щоб приховати сліди своїх крадіжок. У другій половині ХХ століття було здійснено кілька спроб реставрації цього палацу, але її так і не вдалося завершити. В 2002 році Кабінетом Міністрів України була ухвалена комплексна програма відбудови пам’яток заповідника «Гетьманська столиця», яка була успішно реалізовано протягом останніх п’яти років. У серпні 2009 року було закінчено масштабну відбудову цієї пам'ятки архітектури, зокрема, відбудовано палацовий комплекс та повністю оновлено експозиції.

Другою зупинкою стало невеличке село Сокиринці (Срібнянського району Чернігівської області), яке довгий час було маєтком старшинсько-шляхетського роду Галаганів. Цей козацький рід, який дав України не одного старшину запорізького війська, володів селом майже 200 років. Палац, що зберігся до наших днів, побудований 1829 року архітектором П.Дубровським. Свого часу, завдяки Галаганам, Сокиринці були своєрідним культурним центром. З 1787 року у селі існував ляльковий театр — вертеп, тут жив кобзар Остап Вересай (його кімната-музей є в палаці). На сьогоднішній день парк з палацом перебувають у користуванні аграрного ліцею і потребує суттєвої реконструкції.

Неабияке враження справляє ще один номінант на звання одного з чудес – Качанівський палац. Садиба була заснована графом П.О.Рум'янцевим-Задунайським і за проектом російського архітектора Карла Бланка, український зодчий М.Мосцепанов вибудував розкішний палац у романтичному стилі та спланував парк при ньому. Другий будівельний період садиба переживає у 1808—1824 роках за нових власників – українського поміщика Григорія Почеки і його дружини Параски Андріївни (за першим шлюбом Тарновської). Розширюється територія садиби, палац перебудовується в стилі російського класицизму, зводяться нові будівлі різного призначення, закладається пейзажний парк. Після вступу 1824 року у володіння Качанівкою поміщиків-меценатів Тарновських, починається найбільш цікавий період, що продовжувався більше 70-ти років і приніс славу цьому краю як своєрідному культурно-мистецькому осередку, який приваблював кращих представників творчої інтелігенції. Тут бували і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Михайло Глінка, Микола Маркевич, Михайло Врубель, Василь Штернберг, Ілля Рєпін та багато інших знаменитих на весь світ митців. Останніми господарями садиби протягом 1914—1918 років була старша донька «цукрового короля» Павла Харитоненка Олена та її чоловік Михайло Олів. За історичними свідченнями очевидців, в день їхнього весілля вся алея від палацу до садибної церкви протяжністю 500 метрів була всипана цукром як символ майбутнього солодкого життя молодят. Намагаючись відновити давню традицію, Фонд Миколи Томенка спільно з народним депутатом Валерієм Дубілем у 2009 році відбудували центральну алею заповідника та урочисто відкрили її до Дня Незалежності. Після святкового відкриття, першими по алеї пройшли три пари молодят, які в той день святкували своє весілля. Таким чином, було відтворено легенду про розкішне весілля доньки промисловця та мецената господаря маєтку Павла Харитоненка і з тих пір весільні пари часті гості у Качанівському палаці.

Детальніше можна знайти на сайті http://7chudes.in.ua

22 січня

Інші дати
Народилася Ганна Затиркевич-Карпинська
(1855, с. Срібне Чернігівської обл. - 1921) - українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха ("По ревізії" М. Кропивницького), Ганна ("Безталанна" І. Карпенка-Карого), Лимериха ("Лимерівна" Панаса Мирного).
Розгорнути