chrome firefox opera safari iexplorer

Найкращі замки Львівщини і Тернопільщини

20 вересня 2010 о 20:20

18-19 вересня ініціатор проекту «7 чудес України» Микола Томенко в рамках акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» спільно з журналістами відвідав Львівську і Тернопільську області. Під час прес-туру його учасники змогли оцінити три прекрасні замки Львівщини: Золочівський, Підгорецький та Олеський, а також Вишневецький палацовий комплекс і Збаразький замок у Тернопільській області.

Оглядаючи представлені Львівщиною об’єкти, Микола Томенко відзначив, що це далеко не всі пам’ятки, якими може пишатися Львівська земля. Нагадавши, що на сьогоднішній день цю область представляють 11 пам’яток, він, водночас, зазначив, що,  туристичний маршрут «Золочівський-Олеський-Підгорецький замки» є дуже вдалим як з точки зору зручності розташування та інфраструктури, так і з точки зору збереженості та історичної цінності даних об’єктів.

Золочівський замок

Першою зупинкою учасників прес-туру на чолі із Миколою Томенком та Героєм України, директором Львівської галереї мистецтв України Борисом Возницьким став Золочівський замок. Як свідок історичних подій Золочівський замок є визначною пам'яткою культури й оборонної архітектури на теренах галицької землі. Розміщений на невисокому пагорбі в заплаві двох річок, Золочівський замок свого часу слугував як для оборони, так і для житла. У 1634—1636 роках за проектом невідомого архітектора його спорудив Яків Собеський, батько Яна Собеського — короля Польщі. У 1686 році на замовлення короля Яна ІІІ Собєського замок був оновлений і оздоблений творами мистецтва. У другій половині XVII століть Золочівський замок неодноразово зазнавав козацьких, татарських, турецьких нападів та облог. Від багатого спадку замку у 1801 році залишилося небагато, серйозних втрат та руйнувань він зазнав і в ХХ столітті: у замку кілька разів змінювались власники, поки він не став власністю держави. Однак, структура замку, що сформувалася протягом XVII століття, без суттєвих втрат збереглася до наших днів. На замковому дворі розташований Великий палац, в якому гості змогли оглянути експозицію інтер'єрів ХVІІ століття та зали історії. Прекрасно збереглася і дань моді ХVІІІ століття – Китайський палац, який є одним з небагатьох зразків східної архітектури на українських землях. Нині в ньому розташована експозиція Східних культур (мистецтво Японії, Китаю, Індії, Єгипту).

Підгорецький замок

Безперечно незабутнє враження на відвідувачів справляє палац, який колись називали «польським Версалем», а парк якого належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Підгорецький замок є одним з найкращих у Європі зразків поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац будувався у 1635—1640 роках архітекторм Андреа дель Акава за участю інженера Гійома де Боплана на замовлення тодішнього власника Підгорець коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського. Історичні джерела свідчать, що саме для відпочинку коронного гетьмана і був споруджений замок у Підгірцях. В ньому часто гостювали європейські монархи: польські королі Владислав IV і Ян ІІІ Собеський, австрійський цісар Франц-Йосиф, німецький кайзер Вільгельм. Масивна споруда замку палацового типу і сьогодні, не дивлячись на значні пошкодження часом та людьми (багато років тут була туберкульозна лікарня), дивує своєю величчю. Колись палац безперечно вражав розмаїттям залів, пишністю обробки стель, мармуровим обрамленням дверей і камінів, глазурованими кольоровими пічками, настінними розписами, художніми паркетами, колекцією творів мистецтва і зброї та багатою бібліотекою. Нині в палаці, який, як і Золочівський, є філіалом Львівської Галереї Мистецтв, ведуться ремонтно-реставраційні роботи.

Олеський замок

Останнім замком, який в суботу презентувала Львівська область став Олеський. Цей замок є, можливо, найвідомішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни стараннями директора Львівської галереї мистецтв України, героя України Бориса Возницького. Так само, як і попередні замки, Олеський є філіалом Львівської галереї Мистецтв, де експонуються зразки декоративного та ужиткового середньовічного мистецтва. Олеський замок – відома пам'ятка архітектури ХІІІ-ХVІІІ століть. У другій половині ХV століття перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських. Журналісти змогли оцінити прекрасні експозиції замку, які представляють вітчизняне мистецтво XVІ-XVІІІ століть. Тут зібрано ікони, безцінні твори живопису, скульптури, предмети ужиткового мистецтва (зокрема, меблі та гобелени). Особливу вартість має збірка скульптури XVI-XVIII століть, українського портрету XVІ-XІХ століть, а також унікальна колекція творів одного з найталановитіших європейських скульпторів ХVIII століття – Йогана Георга Пінзеля.

За словами Бориса Возницького, Олеський замок відомий у польській історії ще й тим, що 1629 року тут народився онук Даниловича, майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський. Борис Григорович показав присутнім колишню «родильну» кімнату та розповів легенду про народження цього одного з найвизначніших польських королів і полководців, згідно якої, майбутній король народився під час грози, окрім того, на замок тоді напали татари; і в той момент, коли бабка повитуха поклала немовля на мармуровий стіл, вдарив дуже сильний грім, і стіл розколовся навпіл, після цього одразу ж з'явилося пророцтво про те, що новонароджений буде незвичайною людиною.

Відповідаючи на запитання журналістів після огляду львівських номінантів, Микола Томенко зазначив, що «якщо говорити про ці три замки загалом, то вони складають один з кращих замкових маршрутів, якщо ж розглядати їх в контексті окремих споруд, то, безперечно, Олеський є найбільш підготовлений, Золочівський – своєрідне відкриття, а Підгорецький – найцікавіший». Він також закликав максимально «розкручувати» Підгорецький замок, який нині перебуває в стадії реставрації, щоб стимулювати вкладання коштів на його відновлення. «Завдяки старанням Бориса Возницького, його команди та львівських меценатів в досить короткий термін вдалося відновити Золочівський замок, однак значних, в першу чергу фінансових, вливань нині потребує палац у Підгірцях, а тому Підгорецький замок треба зробити модним, щоб як держава, так і меценати зрозуміли, що в нього варто вкладати гроші», — відзначив він

Підводячи підсумки першого дня роботи, Микола Томенко подякував партнерам акції на Львівщині, якими є відомий український музейний діяч та мистецтвознавець, Герой України, заслужений працівник культури, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка, директор Львівської галереї мистецтв України Борис Возницький та народний депутат Степан Курпіль.

Вишневецький палац

Недільного ранку Тернопільщина зустріла учасників подорожі трохи прохолодною погодою та похмурим небом, на фоні якого велично вирізнялася масивна споруда Вишневецького палацу. Палац, який є пам'яткою архітектури XVI-XVIII століть, розташований на крутому березі річки Горинь. Площа резиденції становить одинадцять з половиною гектарів. Складається з Палацу Вишневецьких, Вознесенської церкви та палацового парку. Однак, палацом він був не завжди. У 1494 році князь Михайло Вишневецький з нагальної потреби зміцнити Старовишнивецьку фортецю, яку часто нищили і руйнували татари, зводить новий| змок на лівому березі р.Горинь, вибравши місце на стрімкій горі, де з півдня та з заходу він був неприступний. З того часу Вишнівець стає родовим гніздом і славою могутнього роду князів Вишневецьких. Тут народився Дмитро — Байда Вишневецький, легендарний засновник козацькоїдружини на Малій Хортиці. Кам'яний замок неодноразово перебудовувався, і остаточне його планування та оборонна система склалася до 1640 року. В 1640 році старі замкові укріплення не відповідали вимогам часу і князь Єремія Вишневецький розпочав будівництво великого, добре укріпленого замку. Вишневецький замок був розширений і перебудований за новими правилами фортифікації. З середини XVII століття до початку XVIII століття замок неодноразово переходив до рук козаків, татар, турків і шведів. Останній з роду князів Вишневецьких, перший магнат Речі Посполитої – Міхал Сервацій — перебудував розорений родовий замок у пишний палац. Це чи не єдиний палац, побудований у стилі французького ренесансу, який зберіг свою композиційну цілісність і архітектурну завершеність. Його часто називають «волинським Версалем», а в його парку ростуть столітні дерева та липа, під кронами якої, за переказами місцевих жителів, якщо загадати бажання, то воно обов’язково збудеться. Перевірити цю легенду вирішили і представники ЗМІ, які, поблукавши по парку та відшукавши необхідне дерево, торкнулися до нього кожний зі своїми мріями.

Під час спільного з Головою Тернопільської ОДА Михайлом Цимбалюком та гендиректором Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолієм Маціпурою огляду Вишневецького палацу, Микола Томенко відзначив, що Тернопільська область – найбільш замкова область. «23 номінанти представляють Тернопільщину в акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», — повідомив він та з сумом констатував, що, на жаль, багато об’єктів у області, швидше можна назвати руїнами замків, ніж замками. Він також підкреслив, що велику роль у збережені замків області відіграє створення Національного заповідника «Замки Тернопілля», куди вже входять 11 об’єктів. «Це дуже важлива управлінська модель для тих областей, які працюють з великою кількість замків», — сказав він. Окрім того, Микола Томенко дуже позитивно оцінив ідею губернатора області Михайла Цимбалюка по відновленню Вишневецького палацового комплексу та подякував йому за підтримку такого роду проектів.

Збаразький замок

Останньою зупинкою прес-туру став ще один із замків – могутній Збаразький замок. Цей замок був збудований протягом 1620—1631 років останніми представниками роду князів Збаразьких – Юрієм і Христофором. Проект видатного італійського архітектора Вінченццо Скамоцці пристосував до місцевих потреб фортифікатор Андреа дель Акава. Після завершення будівництва замок складався з двоповерхового палацу, побудованого в стилі пізнього ренесансу, казематів, валів, чотирьох бастіонів та рову, наповненого водою. Увійти в замок можна було через браму, розміщену в двоповерховій вежі, до якої вів звідний міст. Укріплення займали площу понад 16 гектарів. Влітку 1649 року замок був у центрі протиборства військ Богдана Хмельницького і Речі Посполитої. Після смерті Юрія Збаразького замок перейшов у володіння князів Вишневецьких, згодом – Потоцьких. Пожежа 1896 року та воєнні дії майже повністю знищили замок. Відбудова пам’ятки триває і досі. Нині, в залах палацу та казематах діє краєзнавчий музей.

Перебуваючи у Збаразькому замку, ініціатор акції «7 чудес України» М.Томенко назвав його найбільш конкурентним та найбільш підготовленим та спрогнозував, що замок має всі шанси потрапити у фінальну частину конкурсу і це дасть можливість пришвидшити роботу з його відновленням. Микола Томенко також звернув увагу на позитивні кроки в розбудові інфраструктури навколо замку.

Під час подорожі, у розмові з журналістами, Микола Томенко також звернув увагу на необхідність перепідготовки екскурсоводів по всій Україні, щоб вони могли на належному рівні представляти об’єкти, а також висловився про неприпустимість проведення екскурсій на українських об’єктах іноземними екскурсоводами.

Як відомо, наразі триває другий етап акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», в ході якого відбувається представлення областями своїх номінантів, яких, на сьогоднішній день налічується 137. Журналісти та експерти вже мали змогу побачити конкурсантів Хмельниччини, Чернігівщини, Волині, Рівненщини та столиці.

29 травня

Інші дати
Народився Петро Карманський
(1878, м. Цєшанув, Польща - 1956) - український поет, педагог,перекладач, член групи письменників "Молода муза". Представник раннього українського модернізму. Автор збірок віршів "З теки самовбивці", "Блудні огні", "До сонця". Переклав "Божественну комедію" Данте, окремі твори Гюго та ін.
Засну, як легіт, в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. (Петро Карманський)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі