chrome firefox opera safari iexplorer

За використання електровудочки тепер можуть порушити кримінальну справу

19 вересня 2010 о 20:26

З 16 лютого 2010 року посилилася відповідальність за незаконні методи рибальства, зокрема, за використання вибухових, отруйних речовин та електроструму. 

Автор відповідної поправки до закону, віце-спікер парламенту Микола Томенко наголошує, що браконьєрство з використанням варварських методів масового знищення риби в останні роки набуло таких загрозливих розмірів, що законодавці були просто зобов’язані адекватно прореагувати на це прийняттям відповідного законодавчого акту. 

Сьогодні електровудка — це загроза №1 для усієї водної фауни. Радіус її дії сягає 12-ти метрів, хоча навіть за 20-30 метрів вдарити струмом може відчутно. У місцях, де браконьєри використовували електровудочки, риба не йде на нерест. Багато мертвої риби після ураження електрострумом тоне і залишається гнити у водоймі. Якщо навіть риба і виживе після «електрошоку», то у неї в результаті різкого скорочення усіх груп м’язів зміщується або ламається хребет. Саме тому все частіше риболови бачать «кривих риб». Окрім того, така риба більше не може нереститися. Від електроструму гинуть також планктон, водні безхребетні та водорослі. 

«Засоби електролову буквально «стерилізують» водойму, вбиваючи і пошкоджуючи все живе в радіусі дії струму. Шкода від їх використання часом переважає інші фактори негативного впливу: забруднення стічними водами, пошкодження чи засмічення берегів», — зауважує Микола Томенко. 

А тому, заручившись численною підтримкою громадських рибальських організацій, зокрема, Всеукраїнського громадського об’єднання «Громада рибалок України», віце-спікер став ініціатором посилення кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним промислом та визначення окремих способів масового знищення риби як кваліфікуючих ознак злочину.

Враховуючи важливість даної норми в боротьбі з браконьєрством, Микола Томенко звернувся до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, державних і громадських природоохоронних організацій, з проханням невідкладно дати спеціальні роз’яснення регіональним підрозділам та відповідним інспекціям щодо впровадження нових норм у життя.

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі