chrome firefox opera safari iexplorer

Офіційний статус російської мови спричинить розкол

09 листопада 2010 о 20:09

Проект закону про мови в Україні, в якому російську мову названо рідною для більшості українців, призведе до розколу в суспільстві. До такого висновку дійшли фахівці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України.

Автори висновку вказують, що одностороннє «проштовхування» інтересів однієї групи громадян за рахунок інших «не буде сприйняте серед інших груп як справедливе й замість національної консолідації призведе до міжгрупового відчуження та зменшення лояльності громадян до держави».

«Як показує проведений аналіз, жоден із пропонованих проектів закону про мови, в тім числі проект депутатів Єфремова, Симоненка та Гриневецького, не сприятиме досягненню суспільного компромісу на мовному ґрунті, бо кожен із них, за великим рахунком, захищає права однієї мовної групи коштом інших», — йдеться у висновку.

«Українській мові має бути забезпечено належні умови як рідній мові більшості громадян, особливо з огляду на обмеження сфери її вживання внаслідок тривалої політики русифікації», — зазначають автори.

Крім декларування ролі російської мови як необхідної та бажаної для всіх громадян, у різних статтях проекту Єфремова (і кількох статтях проекту Шуфрича) та ін. закріплено право вживання цієї мови в різних суспільних практиках на всій території України, що ґрунтується на такому розумінні її ролі і, отже, не відповідає її декларованому статусові однієї з регіональних мов, вважають експерти.

«Неприйнятним є не лише згадування російської окремо від інших регіональних мов у всіх загальних статтях про засади державної політики й права вживання мов, а й надання їй конкретних преференцій, як-от уживання, поряд з українською, в публікації актів загальнонаціональних органів державної влади, оформленні паспортів чи адресуванні поштових відправлень», — йдеться у висновку.

На думку науковців, у законопроекті зберігається головний механізм надання російській мові переваги над українською — усунення держави від регулювання мововжитку в недержавній сфері, що означає її згоду на вільну конкуренцію мов, у якому, з огляду на кращі стартові умови, неминуче перемагатиме російська.

«Згідно такого закону власники зможуть вільно обирати мови в приватних навчальних закладах, телеканалах, радіостанціях, кінотеатрах тощо, в той час як держава матиме змогу контролювати лише невелику частину відповідного ринку. Як показує досвід попередніх років, відсутність такого регулювання призводить до панування російської мови та маргіналізації української», — зазначили автори висновку.

Нагадаємо, зараз до Верховної ради внесено закон, який передбачає розширення сфер вжитку російської мови в Україні та фактично визнає двомовність держави. Документом пропонується на законодавчому рівні визнати, що російська є для більшості громадян або рідною, або мовою щоденного спілкування.

Губернатор Донецької області, заступник голови обласної організації Партії регіонів Анатолій Близнюк прогнозує, що парламент ухвалить відповідний закон у листопаді.

23 травня

Інші дати
Народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький
(1863, с. Шолудьки Вінницької обл. - 1930) - архітектор, меценат. Автор Будинку з Химерами, собору святого Миколая в Києві та ін. Його називали "київський Гауді".
Розгорнути
Народився Григорій Чухрай
(1921, м. Мелітополь, Запорізька область – 2001) – кінорежисер, сценарист. Поставив кінокартини «Сорок перший», «Балада про солдата», «Чисте небо», «Пам'ять» «Трясовина» та ін.
Розгорнути
Народилася Христина Литвиненко-Волторніст
(1883, с.Христанівка, Полтавська область – 1978) – українська поетеса, бандуристка. Автор збірок віршів „Широким шляхом”, „Степові квіти”, пісень і віршів для дітей.
«Хто готує себе лише на те, щоб впрягатися до плуга, завжди матиме погоничів» (Олена Теліга)
Розгорнути