chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи подовжили життя 200-річній шовковиці Шевченка

02 грудня 2010 о 12:51

1 грудня у центрі столиці екологи лікували Шевченкову шовковицю. Двохсотлітнє дерево біля Літературно-меморіального будинку-музею Кобзаря було на межі життя і смерті.

Шовковиця, що «пам’ятає» Тараса Шевченка, перебуває у дуже важкому стані, а тому потребує негайної допомоги. Востаннє це дерево лікували 30 років тому, та й то неякісною сумішшю. Тож екологи забили на сполох.

Лікування дерева проводили фахівці Київського еколого-культурного центру за підтримки Фонду Миколи Томенка «Рідна країна». Були очищені, дезінфіковані та запломбовані спеціальним розчином дупла на шовковиці, а також встановлена масивна підпора під стовбур дерева, яка завадить йому впасти.

За словами екологів, якщо за шовковицею дбайливо доглядати, вона житиме і родитиме ще років 200, а то й 300.

Також директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко повідомив, що зараз готуються документи з оголошення дерева ботанічною пам'яткою природи.

За словами засновника Фонду «Рідна країна» Миколи Томенка, місія будинку Тараса Шевченка і, зокрема, цієї шовковиці є не менш значимою, ніж місія наших великих історико-мистецьких об’єктів.

«Взагалі, це диво, що в центрі Києва, посеред хмарочосів та духу індустріального міста ХХІ століття, вдалося зберегти частинку української території та частинку природи ХІХ століття», — зазначив Микола Томенко.

За матеріалами www.tomenko.kiev.ua та www.novy.tv

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі