chrome firefox opera safari iexplorer

Гендерної проблеми немає та ніколи не було!

12 грудня 2010 о 22:42

Перехідні суспільства завжди позначаються кризою основоположних цінностей, розчаруванням у колишніх авторитетах і пошуками нових ідей та дороговказів.

Відбувається руйнування таких звичних для нас понять, як добро та зло, краса та потворність. Змінюється уявлення про людську сутність і людське призначення. Серед багатьох рис, важливих для розвитку суспільства, вирізняється тенденція до розмивання узвичаєних рис фемінності та маскулінності.

Багато хто сьогодні не розуміє, що такі тенденції, як зміна ролей чоловіка й жінки в сучасному суспільстві є неминучими, а тому ставляться до них, як до серйозних проблем.

Існує думка, що світ, у якому ми живемо, можна назвати чоловічою цивілізацією. Почала формуватись ця цивілізація не так давно, всього п’ять-сім тисяч років тому.

Якщо згадати, що людина сучасного вигляду — кроманьйонець — iснує 35-40 тисяч років, то основну частину свого земного існування як виду людина провела у світі іншому, найвірогідніше жіночому, який у ХIХ столітті назвали матріархатом.

Але ті часи забулися, і сьогодні маємо велику проблему, яку можемо назвати просто «жіночим питанням» [3].

Цікавим є те, що цю тезу висловив чоловік, а також те, що з нею неможливо погодитись. Чому? Для початку потрібно звернути увагу на тему матріархату – тут вирок винесено досить давно, він остаточний і оскарженню не підлягає, просто загальновідомо, що він був.

Іван Франко у статті «Жіноча неволя в руських піснях народних» писав: «Від давніх-давен усі учені люди, котрі пильно придивлялися до життя руського (українського) народу, визнавали, що русини (українці) обходяться зі своїми жінками далеко лагідніше, далеко гуманніше й вільніше, аніж їхні сусіди. В родині ж жінка займає дуже поважне й почесне становище». І з того часу багато публіцистів зверталися до цієї тези і пов’язували її з матріархатом в українському суспільстві.

На початку ХХ ст. теорія про період общинного ладу, в якому панували жінки, не витримала критики: антропологам і етнографам так і не вдалося віднайти жодного суспільства, де б жіноча стать була престижнішою за чоловічу, а самі жінки посідали верхні щаблі соціальної ієрархічної драбини, мали легітимні владні повноваження чи вирішальний голос у прийнятті загальносуспільних рішень[4].

Існують певні наукові твердження про період розвитку первіснообщинного ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), який характеризувався рівноправністю з чоловіком, а пізніше — провідним становищем жінки у суспільстві.

Насамперед треба звернути увагу на те, що дане поняття окреслює не стільки владу жінок, скільки владу матерів. Жінка як символ продовження роду була об’єктом поклоніння, а роль жінок в сакральній сфері (ритуалах) — винятковою. Та чи означало все це водночас і реальну владу земної жінки у соціальній площині? Жодних доказів того нема [4].

У такий спосіб програмується засаднича нерівність поміж самими жінками за рахунок вивищення певної частини жіноцтва на підставі суто біологічної здатності до репродукції. Чи є це справедливим по відношенню жінок самих до себе?

Висновком можна зробити те, що твердження про існування людини в іншому світі – матріархаті – досить сумнівне та ненаукове. Тепер, власне, перейдемо до «жіночого питання».

Загальновідомо, що на формування людської особистості впливають як біологічні, так і соціальні чинники. Учені в рамках гендерних досліджень дійшли висновку про те, що немає статевої зумовленості для заняття певним видом діяльності, а існують лише соціальні чинники, сформовані в процесі соціалізації.

Це дає можливість по-новому подивитися на традиційний розподіл праці в суспільстві [1]. До речі, використали цей новий погляд «будівники» комунізму. Відбувся процес маскулінізації жінки – тиражувалися образи м‘язистих робітниць і колгоспниць із молотами, а в роки війни — з мечами.

Все було просто – країна, де шаленими темпами відбувалася індустріалізація, конче потребувала допомоги жінок. І це відбувалося при тому, що жінка не була розвантажена від побутових обов‘язків.

Відбувалося оте розмивання рис фемінності та маскулінності, про яке говорилося на початку. У 20-ті-40-ві роки вважалося, що лише жінка з обмеженим і застарілим світоглядом може замкнути себе в стінах власного дому [6].

Можливо, саме з тих часів у жінок з’явилося нестримне бажання бути незалежними та самостійно заробляти гроші. Все досить просто, достатньо лише провести паралель з розвитком людини – інформацію про всі її психологічні особливості та комплекси варто шукати в дитинстві [5]. Так і з жіноцтвом – інформацію про те, чому сьогодні жінки такі – можна отримати, аналізуючи минуле.

Те, що жінки (завдяки розвитку науки) дійшли висновку, що сьогодні на формування особистості впливають здебільшого соціальні чинники, ми можемо зрозуміти з нових даних онлайнової служби знайомств Match.com, які свідчать, що кількість жінок, які прагнуть вийти заміж за «грошовий мішок», зменшується, а ось чоловіків, які шукають ділових жінок, стає більше [2].

Далі хочу процитувати Чарльз Гілла, професора психології та співавтора відомого дослідження «Бостонські подружжя»: «Сьогодні, щоб утримувати дім, потрібні два заробітки, якщо ви не генеральний директор корпорації».

Висновок один – в результаті певних історичних та економічних обставин ми спостерігаємо зсув «традиційних» статевих ролей. Ніяких гендерних проблем немає – є зміна гендерного світогляду.

Єва Харрінгтон

Література:

1. „А це що за звір такий — «гендер»?”Ганна Мягких, №24, 25 червня — 1 липня 2005;
2. „Вийти заміж за мільйонера” Кетрін Дональдсон-Еванс (For News) За матеріалами сайта Inopressa.ru, газета „Дзеркало тижня”, № 23, 18 — 24 червня 2005;
3. „Гендерна дискримінація” Валентин Бондаренко, газета „День”, 3 серпня, 2002 (ця стаття не була проаналізована, адже це не той рік, який я повинна була аналізувати – була використана, лише цитата);
4. „Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід” Оксана Кісь, газета „Дзеркало тижня”, № 15, 23 квітня — 6 травня 2005;
5. „Обережно! Холостяк” Ольга Михайлицька, №24, 25 червня — 1 липня 2005;
6. Агеєва Віра Жіночий простір: Монографія – К.: Факт, 2003. – 320 с.

24 травня

Інші дати
100-річчя від дня народження Михайла Стельмаха
(1912, с.Дяківці, Вінницька область – 1983) — український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей.
Розгорнути
Народився Іван Нехода
(1910, с.Олексіївка, Харківська область – 1963) - український поет, письменник, журналіст.
«У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялинонька І зайчик з нею ріс.» (Іван Нехода)
Розгорнути
Народився Олександр Богомолець
(1881, м. Київ – 1946) - відомого українского патофізіолога, основоположника школи патофізіологів.
Розгорнути