chrome firefox opera safari iexplorer

86% вчених рад вишів мають студентське представництво

28 січня 2011 о 20:14

З метою моніторингу дії норм зміненого Закону України «Про вищу освіту» щодо студентського самоврядування, у грудні 2010 року ініціатором цих змін, Заступником Голови ВР Миколою Томенком до 125 провідних державних навчальних закладів України було надіслано запити щодо надання інформації про впровадження студентського самоврядування у вузі.

На сьогодні інформація надійшла з 80 вузів. З них 75 % внесли відповідні зміни до статутів, 8% — на погодженні в МОНУ, 17% вишів зміни до статутів досі не вносили.

Примітно, що 86% вищих навчальних закладів увели студентів до складу вчених рад, 14% цього поки не зробили.

Питання щодо відрахування, зарахування та переведення студентів, їх поселення до гуртожитків погоджують з органами студентського самоврядування 79% вишів.

У 53% вищих навчальних закладів студенти беруть участь у призначенні заступників деканів та проректорів, у 47% — ні.

Щодо фінансування, то його отримують, згідно наданої інформації, 78% органів студентського самоврядування. У 22% опитаних вишів цього не відбувається. Середній бюджет студентської ради затверджений на рівні 200 000 грн/рік.

Окрім того, середньостатистична студентська рада України має у своєму розпорядженні приміщення площею 35 кв м, меблі, телефонну лінію, факсів апарат, два-три комп’ютери та принтер.

Висловимо застереження, що більшість поданої інформації адміністраціями вишів мала би бути порівняна з інформацією керівництва органів студентського самоврядування, оскільки вже відомі непоодинокі випадки їх «формального» фінансування. Так, витрати на преміювання зі стипендіального фонду університету внз при відповіді вказували як гроші, витрачені на діяльність органів студентського самоврядування. Подібна ситуація виникала і з витратами на заробітну плату виховних відділів, профспілки та ремонт приміщень.

Окремо хотілося б відзначити Вінницький національний технічний університет, Луцький національний технічний університет, Запорізький національний університет, Миколаївський університет кораблебудування ім. Адмірала Макарова, та приватні вузи Університет економіки та права «КРОК» (Київ), Дніпропетровський університет економіки та права як взірцеві в плані реалізації норм законодавства України щодо студентського самоврядування.

Ряд вищих навчальних закладів виступив із пропозиціями щодо вдосконалення законодавства про студентське самоврядування. Серед них, зокрема:

  • Впровадження фінансування студентського самоврядування державою у цільовий спосіб.
  • Чітке визначення механізму і процедури використання (видачі) коштів, виділених для органів студентського самоврядування.
  • Своєчасне видання Міністерством освіти і науки України необхідних підзаконних нормативних актів, які регламентуватимуть процедуру і механізми фактичного виконання положень Закону України «Про вищу освіту» щодо студентського самоврядування.
  • Необхідність узгодження нормативних документів, які регламентують діяльність органів студентського самоврядування.
  • Налагодження діяльності органів студентського самоврядування в канікулярний період щодо їх участі у процесах відрахування та переведення студентів.

«Рідна країна»

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути