chrome firefox opera safari iexplorer

Кількість гіперактивних дітей в Україні зростає

03 січня 2011 о 20:27

Щороку кількість надто енергійних маленьких українців збільшується на третину.

Діагноз «гіперактивний розлад із дефіцитом уваги» має кожен дванадцятий школяр, підрахували у науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології. Тоді як середньоєвропейський показник у 2,5 рази менший.

...Ані хвилини спокою. Так про свого сина розповідає киянка Наталя. Привернути увагу Владика вкрай складно, бідкається жінка. Він стрибає, бігає, танцює — робить все що завгодно, аби не сидіти на місці. Через непосидючість та енергійність хлопця, змусити його бодай щось зробити проти волі — справа марна.

Наталя, мама гіперактивної дитини: «Він не може на місці сидіть, це для нього дуже важко. Ходити, бігати».

У Владика — гіперактивний розлад із дефіцитом уваги. Це патологія поведінки дітей. Для неї притаманні підвищені емоційність, імпульсивність та рухливість. Усувати цю ваду розвитку хлопчику складніше, бо у нього аутизм. Зі звичайними ж дзигами працювати легше, кажуть психологи.

Володимир Веклич, дитячий психолог: «Чистая гиперактивность — это когда ребёнок не может успокоиться. Одно задание не закончил, сразу к другому. Основная работа с гиперактивностью — это переключить ребёнка либо чем-то интересующим, либо поощрением».

Розвинутися гіперактивність може внаслідок складних пологів, у недоношених, у малюків на штучному вигодовуванні... Версії різні.

Марія Щибрик, директор центру «Школа життя» для дітей із особливостями розвитку: «Гіперактивність у нашій країні дуже виросла до окремого захворювання. Екологія яка. Цивілізація не додає. Деякі кажуть, це важкі метали не лише в вакцинах, але і в шампуні, воді, їжі, в усьому. Ніхто, мені здається, не шукає причини».

Головне — не причини, а наслідки, кажуть медики. Якщо патологію не вилікувати, у дорослому житті людина стане некерованою. Тому у Мінохорони здоров’я майже рік тому розробили схему лікування гіперактивних дітей подібну до європейської.

Ігор Марценковський, головний дитячий психіатр МОЗ: «З єдиною різницею, що є певні форми допомоги, які, нажаль, через відсутність підготовлених фахівців — в Україні поки що є недоступні».

А все тому, що ставити діагноз гіперактивний розлад в Україні стали лише наприкінці 2008-го. Доти люди у білих халатах про цю ваду розвитку знали побіжно. Окрім недостатньої освіченості медиків виникає інша проблема — забезпечення препаратами. Два відсотки пацієнтів потребують медикаментозного лікування.

Ігор Марценковський, головний дитячий психіатр МОЗ: «Якщо в світі для лікування гіперкенитичного розладу дитячий психіатр має вибір приблизно з двох десятків стимулянтів, то в Україні ми зараз маємо два».

Та й ці препарати до України надходять із перебоями. Приміром, один із них наприкінці минулого року у більшості регіонів до аптек не потрапляв зовсім.

Утім, удаватися до ковтання пігулок — це останній захід, застерігають психіатри. Перекладають відповідальність на плечі батьків. Мовляв, чим швидше ті помітять, що їхня дитина гіперактивна — тим легше її вилікувати.

22 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі