chrome firefox opera safari iexplorer

Львівські вчені критикують «Концепцію мовної освіти»

21 січня 2011 о 12:56

Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка розкритикувала проект «Концепції мовної освіти в Україні». Як такий, що спрямований на русифікацію освіти і поглиблення поділу в суспільстві.

Науковці вважають, що ухвалювати проект Концепції у запропонованому варіанті не можна, бо він суперечить закону та положенням «Європейської хартії мов нацменшин». «Концептуальні засади проекту скеровані на створення привілейованого стану однієї, а саме — російської мови, та суттєво обмежують сфери впливу української мови як державної», — йдеться в заяві схваленої розширеним ректоратом університету.

В одному з положень концепції автори проекту називають російську мову «рідною для значної кількості громадян України, якою вільно володіє більшість населення країни, це мова міжнародного спілкування». Автори забули про мови інших нацменшин, роблячи «спробу реанімувати імперську мовну політику, відродити поняття „мова міжнаціонального спілкування”, що є цілком безпідставним в унітарній державі, де міжнаціональну комунікацію забезпечує державна мова», кажуть науковці львівського університету.

Поглиблення поділу в суспільстві

Загалом до концепції львів’яни виклали з десяток зауважень і пропозицій. Резюмувавши, що проект не передбачає врегулювання мовного питання, а навпаки поглиблює поділ у суспільстві й збільшує напругу між носіями різних мов.

Згідно зі статистичними даними, оприлюдненими міністерством освіти, мовами національних меншин в Україні навчаються понад 740 тисяч учнів. З них російською мовою навчання здійснюють понад 90 відсотків осіб. 19 тисяч учнів навчаються румунською, 15 тисяч учнів – угорською і понад 5 тисяч кримськотатарською мовами.

Проект «Концепції мовної освіти в Україні» виставили на громадське обговорення наприкінці грудня минулого року, зауваження приймали до 20 січня.

22 квітня

Інші дати
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути