chrome firefox opera safari iexplorer

Львівські вчені критикують «Концепцію мовної освіти»

21 січня 2011 о 12:56

Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка розкритикувала проект «Концепції мовної освіти в Україні». Як такий, що спрямований на русифікацію освіти і поглиблення поділу в суспільстві.

Науковці вважають, що ухвалювати проект Концепції у запропонованому варіанті не можна, бо він суперечить закону та положенням «Європейської хартії мов нацменшин». «Концептуальні засади проекту скеровані на створення привілейованого стану однієї, а саме — російської мови, та суттєво обмежують сфери впливу української мови як державної», — йдеться в заяві схваленої розширеним ректоратом університету.

В одному з положень концепції автори проекту називають російську мову «рідною для значної кількості громадян України, якою вільно володіє більшість населення країни, це мова міжнародного спілкування». Автори забули про мови інших нацменшин, роблячи «спробу реанімувати імперську мовну політику, відродити поняття „мова міжнаціонального спілкування”, що є цілком безпідставним в унітарній державі, де міжнаціональну комунікацію забезпечує державна мова», кажуть науковці львівського університету.

Поглиблення поділу в суспільстві

Загалом до концепції львів’яни виклали з десяток зауважень і пропозицій. Резюмувавши, що проект не передбачає врегулювання мовного питання, а навпаки поглиблює поділ у суспільстві й збільшує напругу між носіями різних мов.

Згідно зі статистичними даними, оприлюдненими міністерством освіти, мовами національних меншин в Україні навчаються понад 740 тисяч учнів. З них російською мовою навчання здійснюють понад 90 відсотків осіб. 19 тисяч учнів навчаються румунською, 15 тисяч учнів – угорською і понад 5 тисяч кримськотатарською мовами.

Проект «Концепції мовної освіти в Україні» виставили на громадське обговорення наприкінці грудня минулого року, зауваження приймали до 20 січня.

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі