chrome firefox opera safari iexplorer

Практика студентського самоврядування за кордоном

26 січня 2011 о 20:34

Сьогодні звичайний український студент не дуже вірить в ефективність студентського самоврядування через те, що Україна робить лише перші кроки на шляху до розбудови європейської, демократиної моделі студентського управління.

А як студенти «урядують» за кордоном?

Адміністрація чи студенти: хто кого? (Польща)

За бажання можна й університет до банкрутства довести. Ні, це зовсім не жарти. Які це повноваження потрібно мати? А такі – польські осередки студентського самоврядування можуть чинити прямий тиск на адміністрацію вузу та визначати розмір оплати в університеті. Звісно, їм не страшно, адже фінансово-правова незалежність від адміністрації додає неабиякої сміливості.

Річний бюджет осередків студентського самоврядування Варшавського університету становить близько 200 000 $ на рік. Ці кошти, обов’язково, згідно із Законом про вищу освіту, щороку виділяються з бюджету університету на діяльність самоврядування. До цієї суми додаються добровільні пожертви і внески спонсорів.

«У нас є свої суд та адвокати, — розповідає Марія, студентка Лодзької політехніки. – Хочеш бути першим – будь ним. Спочатку прийди на вибори. Пройди в парламент. Потім пробийся до числа Правління Ради. Виконуй обов’язки справно і чесно зароблятимеш близько 1000 злотих на місяць. А що ви хотіли? Тут усе прозоро і законно – ви уже штатний працівник».

Зачекайте, це не все. Пролетіли з парламентом, а жага громадських звершень палить душу – ідіть у профільні комітети. Майже як у Верховній Раді… Можеш забалакати, тоді гайда до студентської адвокатури. Комунікабельний? – Бюро співпраці з закордоном чи комісія з інформації чи зв’язків з громадськістю для тебе. Невтомний борець за справедливість? – тебе уже не можуть дочекатися у комісії з проблем студентів та бюро соціальних прав. І тільки комісія з проблем культури тримає свої двері відчиненими для всіх. Ну, майже всіх.

«Обережно! Правосуддя. – посміхається Вадим, студент Університету Марії Складовської-Кюрі, — думаєте про свої права, не забудьте про обов’язки, а то доведеться за все відповісти. Наш Колежанський суд, хоч і гуманний, зате справедливий. Незалежність від інших органів студентського самоврядування і де-юре, і де-факто…»

Голови, заступники, скарбники, секретарі – ось такі вони, польські «самоврядовці». До них таки прислухаються і ректори, і проректори. А то ще візьмуть, і до банкрутства доведуть…

Хочеш в політику – вчись у Великобританії!

Туманний Альбіон має свою неординарну систему студентського самоврядування, яка функціонує на рівні коледжів та університетів. Тут існують різного роду студентські спілки, уряди та ради. Учасникам самоуправління у вищій школі Великобританії не доводиться «тулитися» в якихось кімнатках виділених (як у нас) деканатом: для всебічної реалізації усіх студентських задумів адміністрації вишів виділяють не просто окреме приміщення, а окреме містечко!

Основною метою британського «брата» при вступі до студспілок є не соціальний захист та влаштоване дозвілля, а політична кар’єра! Хочеш в політику? Вчись у Великобританії! При кожній «поважаючій себе» студентській раді функціонує навчальний центр майбутнього політика, де найактивнішим надають допомогу в оволодінні ораторським мистецтвом, політологією, психологією та іншими «атрибутами», що потрібні майбутнім головнокомандувачам держави.

Для того, щоб спробувати свої сили та «потягатися» із конкурентами, самоуправлінці створюють політичні штаби та проводять дебати. І все це супроводжується розвагами (дівчата, ігри, каруселі, солодощі, кіно під відкритим небом) та неймовірною витратою грошей: на одні такі дебати йде, в середньому, від 30 до 50 тис. доларів (!!!).

За рік такі «дійства» проходять близько десяти разів, але це жодним чином не «вдаряє» по кишеням британського студентства: фінансування самоврядування у вишах йде не лише від держави, а й різного роду спонсорів (колишніх випускників, політичних сил, благодійних організацій).

Якщо ти береш активну участь у житті свого університету чи коледжу, то тобі обов’язково…заплатять!

В деяких студентських спільнотах Туманного Альбіону існує чітко розроблена система оплати праці своїм членам. Так, голова студради є керівником і працює на повний робочий день. В Оксфорді за таку посаду вам би платили щомісячно 5 тис. доларів (!).

Заздри, вітчизняний спудею, у нас би на такі гроші ти жив не місяць, а рік: якщо цю суму розбити на 12 місяців, то виходить, що на один припадає майже 3400 грн. Що ж, в теперішніх умовах середня зарплатня столиці… Отож, збираймо речі та гайда до Великобританії! І в політику проб’ємося, і грошей заробимо.

Хочеш керувати – гайда до Франції!

На відміну від свого британського «колеги», французький студент не рветься в політику, бо він і так…при владі! Так, «гризуни науки» об’єднуються не «в якісь там» ради та спілки, а в асоціації та синдикати… Звучить, правда?

Найцікавіше тут те, що утримують такі «поважні» організації не університети, і не держава. Відомі спонсори (не так колишні випускники, як торгівельні бренди, продукцію яких рекламують члени студоб’єднань: одяг, взуття, косметика, їжа та ін...) підтримують самоврядування Франції, але на допомогу їм поспішають…батьки студентів! Останніх не цікавить реклама, проте вони дуже стурбовані «світлим» майбутнім своїх дітей, на яке вдало виділяють кошти «з власної кишені».

Не зважаючи на весь «авторитет» синдикатів та асоціацій, найвпливовіші установи студентського самоврядування функціонують все ж на базі університету. Хочеш керувати – гайда до Франції! Для того, щоб спробувати себе «біля керма» вищі навчальні заклади надають французькому спудею три ради: адміністративну, наукову та ту, яка стосується питань навчання і університетського життя.

У Франції все «чесно»: вибори до рад проводяться одночасно та за окремими списками. Отак студенти цієї країни отримують право впливати на рішення адміністрації вишів протягом двох років (термін обрання на членство).

Крім того, вони можуть бути представлені в дисциплінарній та соціальній університетських комісіях, де розглядаються особисті справи студентів. Не рідко французького студента ставлять навіть на чолі ради (це тоді, коли в раді знаходиться 50% викладачів!), і він отримує вирішальний голос: «стратити» чи «помилувати»? От якби нам такі права отримати, то жоден із студентського люду не покинув насильно (через якісь там недодачі чи пропуски) стіни рідного вишу…

Хочеш розваг – їдь у США!

Не повірите, але головним стержнем, на якому тримається вища школа США є…самоврядування! Вчорашні школярі йдуть навчатися до вишів (це коледжі, академії, університети) не задля здобуття нових знань (майже 76% за даними опитування National sociological service у 2009 році), а в пошуках вражень від студентського самоврядування!

Для нас, українських студентів, це означає життя в гуртожитку, пропуски пар, здачі-перездачі і нічні гульбища. В Америці все «інакше», адже поза навчальним процесом на них чекають братства…

Така форма студентського самоврядування виникла у Штатах наприкінці ХVIII століття, але за двісті з гаком років відбулася досить «помітна» трансформація. Спочатку братства означали щось на кшталт «гуртків за інтересами». Але тепер – це потужні студентські спілки, які тільки тим і займаються, що… «гарно проводять дозвілля»! Хочеш розваг – їдь у США!

Не даремно вітчизняний спудей «кусає лікті», коли по ТБ «крутять» американські фільми про «братчиків». Там таки є чому заздрити! Щоб вступити в якесь із братств потрібно обов’язково пройти…е-е-е…конкурсний відбір, де ви мусите показати усі «належні» здібності. Звичайно, ніхто не вимагатиме ходити по розпеченому вугіллі (хоча хто їх знає, тих американців), але готуйте себе до того, що вам можливо доведеться пробігтися голим по гуртожитку, чи зачинити охоронця в кімнаті. Вчорашнім школярам це дуже подобається…

Однією із форм відпочинку студентів США є подорожування та спорт. Тенісним майданчикам Кембриджу позаздрив би сам Уїмблдон, а пляжам Каліфорнійського університету – будь-який курорт на Маямі. Справжній рай, поза яким потрібно лише «трішки» відволікатися на навчання…

Індійська спека

Зараховують на навчання та відраховують з нього ж…. студенти? Точніше, Студентський Союз. Хочете впливати на подібні рішення – купуйте білет до Індії. Не дивуйтеся, що зійшовши з літака, вам одразу тицьнуть під носа якимось плакатом протестувальники і почнуть закликати до активних дій.

Майте на увазі, що це не абихто, а самі студенти! Саме так – вони тут складають най активнішу «касту». Ти їх оцінками не годуй, а дай випустити пар протесту під якоюсь адмінбудівлею.

Вибори до Студентського Союзу! От тут розпочинається найцікавіше… «Індійські студенти надзвичайно політ активні, — згадує Оксана, стажувальниця одного з вишів країни прянощів. Тому і пускаються в хід різноманітні хитрощі. День виборів призначено. Гонку офіційно відкрито. Не дивуйтеся, якщо до вашої кімнати будуть грюкати агітатори тієї ч іншої політ організації. Плакати доблесних кандидатів, листівки, програми – все, як належить справжній демократії».

Однак, які ж вибори без скандалу! Не все так сталося, як бажалося… Довели бідолашного переможця у 2008 році своїми перевірками на фальсифікації, що той канув у лету. Пропав, бідолаха, і сліду не знайшли. А причиною всьому підкуп виборців — безкоштовні записники та кеди, які роздавали напередодні його агітатори. Виборчому комітету довелося конфіскувати все взуття… А результати виборів анулювати. Ось вона – справедливість!

Президент, віце-президент, генеральний секретар, з питань куль тури та спорту… — справжній полігон самоврядування для амбітних індійських студентів.

Майструк Світлана, Кондрацька Юлія, «Рідна країна»

30 березня

Інші дати
Народився Микола Барабашов
(1894, м. Харків – 1971) - український астроном, дослідник Місяця і планет Сонячної Системи. Іменем М.Барабашова названо малу планету та кратер на Марсі.
Розгорнути
1922 року у Києві створений театр-студія «Березіль»
(нині - Харківський державний академічний драматичний театр ім. Т.Шевченка)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі