chrome firefox opera safari iexplorer

Побачив світ новий тлумачний словник української мови

22 лютого 2011 о 15:39

Національна академія наук України у Міжнародний день рідної мови презентувала перший том фундаментального академічного тлумачного «Словника української мови» у двадцяти томах та два електронні словники з інших напрямів науки.

Як зазначив на засіданні круглого столу «Мова і культура» президент НАНУ академік Борис Патон, тлумачний «Словник української мови» є найбільшим українським лексикографічним твором за всю історію країни і належить до числа найбільших лексиконів світу.

Це видання, наголосив Борис Патон, «є національним надбанням України» і налічує понад 370 тисяч лексем та географічних назв.

«Для України питання рідної мови є надзвичайно важливим і актуальним. Тому вихід цієї академічної праці сприятиме розвитку української мови в усіх сферах», — зазначив академік.

Директор Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ Володимир Широков, у свою чергу, підкреслив, що 11-томний тлумачний словник української мови, який вийшов у 70-ті роки минулого століття і здобув Державну премію в колишньому СРСР, «на сьогодні явно застарів і не відповідає новим політичним, суспільним і мовним реаліям».

«Поява першого тому нового тлумачного «Словника української мови» поки що накладом у 1000 примірників сприятиме виходу решти томів», — наголосив директор фонду НАНУ.

Примітно, що на презентацію нового тлумачного словника НАН запросила і Президента, і міністра освіти. Однак, цієї подією перейнялося лише вузьке коло науковців.

Володимир Широков, директор українського мовно-інформаційного фонду НАН України: «Це — двадцятитомний тлумачний словник. Це основний словник держави, то для нього і ставлення має бути, як до національного проекту. Журналісти, бийте на сполох!»

За матеріалами Укрінформу та «Нового каналу»

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути