chrome firefox opera safari iexplorer

Чому «mаde in Ukraine» не для українців?

27 березня 2011 о 09:03

До 80% одягу Україна шиє на експорт. Про це заявила голова правління Асоціації підприємств легкої промисловості Валентина Ізовіт. За її словами, з українського ринку виробника витіснив дешевий «сірий» імпорт, а також секонд-хенд. Якими ж мають бути умови для Укрлегпрому, щоб він міг конкурувати з імпортерами?

Через податковий тиск, ускладнену звітність, недоступність кредитування та інші чинники українська легка промисловість поставлена у нерівні умови конкуренції на внутрішньому ринку із імпортерами. Про це заявила голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості (Укрлегпрому) Валентина Ізовіт.

«Однією з наших пропозиції щодо спрощеної системи оподаткування була така: працюйте за спрощеною системою, але кожен продавець мусить мати первинний, елементарний документ – накладну. Якщо ти продаєш контрабандну продукцію, то в тебе такого документа не буде, – наголошує Валентина Ізовіт. – А якщо чесно заплатиш податки – то будь ласка, це буде нормальна конкуренція».

Українську продукцію не хочуть, а «сірий» імпорт – без проблем

А поки що все відбувається навпаки. І становище ускладнюється неконтрольованим імпортом, контрабандою неякісної, але дешевої закордонної продукції, зазначає голова правління Укрлегпрому Валентина Ізовіт.

«А коли ми бачимо, що ніхто із торгівців не може розповісти, де він узяв цю продукцію, звідки її завіз, звідки купив… Ніяких документів немає, касових апаратів немає, чека не дають… Про яку конкуренцію може йти мова?» Валентина Ізовіт зазначає, що ніхто не хоче працювати з українською продукцією, а з імпортною, завезеною за «сірими схемами», або контрабандою – будь ласка. «Це загалом дуже великий бізнес, прекрасна робота і жодної відповідальності». – зазначає голова Укрлегпрому.

Секонд-хенд завозять кілограмами і без податків

Ще одна проблема, про яку говорять в Укрлегпромі, – імпорт так званого вживаного одягу (так званого «секонд-хенду»). За даними колишнього глави Держкомітету підприємництва Михайла Бродського, щороку в Україну ввозять, в середньому, по два кілограми секонд-хенду на людину. І якби таку продукцію виробляли тут, це дало б мільйон додаткових робочих місць для української промисловості.

Виконавчий директор Асоціації підприємств легкої промисловості Тетяна Замороко говорить про несумлінну конкуренцію з боку тих, хто торгує «секонд-хендом».

«Спочатку це були старі речі, які завозилися благодійними організаціями для соціально незахищених верств населення. Але вже зараз це перетворилось на величезний бізнес. Завозять не тільки секонд-хенд, а завозять «стокові» речі. Мода дуже швидко змінюється. В Європі не продався товар – залишки завозять під виглядом секонд-хенду, хоча це абсолютно нова річ». За словами Тетяни Замороко, за такий одяг не платяться податки, а завозять кілограмами і сплачується 50–60 центів за кілограм.

Натомість фірми, що торгують секонд-хендом, заперечують твердження, що під виглядом ношеного одягу завозять новий і продають його за заниженою ціною. При цьому в цих фірмах наполягають на тому, що жодним чином не порушують законодавство України, зокрема, податкове.

Любити українського виробника – дорожче

Українські митна та податкова політика сприяють імпортерові, а не внутрішньому виробникові. Тому і виходить, що «made in Ukraine» – не для українців», пояснює віце-президент одного із підприємств галузі Дмитро Попов.

«Тут, в Україні, тканина виробництва Китаю чи Євросоюзу заходить з нульовим ввізним митом. При розмитненні товарів 20% ПДВ у повній мірі не виплачується, в основному за рахунок сірих схем», – говорить Дмитро Попов.

Тому такі торговці, на думку підприємця, мають змогу «загубити» цей товар у нетрях великих ринків і спрощеної системи оподаткування. «Наша продукція повністю прозора для податкової інспекції. Тому, що ми звітуємося, куди ми продали цю тканину. А тепер підрахуйте, чи буде покупець, скажімо, в місті Харкові (де потужний ринок і сегмент швейної промисловості) любити українського виробника, якщо в цього виробника все дорожче?» – зауважує Дмитро Попов.

Рівність умов для Укрлегпрому не означає економічні привілеї

Українську легку промисловість треба підтримувати і неодмінно створювати рівні умови конкуренції теж, каже Сергій Терьохін, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики. Але рівність умов не означає економічні привілеї. У конкуренції із імпортерами Україна не зможе відгородитися від світу і звести кордони, через які ніхто не проникне.

«Україна стала членом Світової організації торгівлі. Відповідно до порад СОТ, жодних преференцій в легкій промисловості, які впливають на конкуренцію міжнародну, бути не може. Тому заборонити ввезення секонд-хенду або надати пільги легкій промисловості може мати за собою не добрі наслідки», – вважає Сергій Терьохін. Надання певних окремих преференцій, на думку депутата, матимуть за собою відповідні реакції міжнародної спільноти.

Представники Укрлегпрому зазначають: за останні 20 років українська легка промисловість втратила 600 тисяч робочих місць. Саме підтримку зайнятості у цій галузі народний депутат, колишній член уряду Сергій Терьохін вважає основним шляхом поліпшення здатності Укрлегпрому конкурувати з імпортерами. На його думку, варто не просто надавати пільги окремим власникам заводів, а збільшувати зацікавленість в залученні інвестицій в цю галузь. «Чим більше ти вклав грошей в завод, який, скажімо, виготовляє текстиль, тим швидше ти отримуєш дохід та капітал», – говорить народний депутат.

Реклама – двигун Укрлегпрому

Одна з проблем української легкої промисловості в тому, що вона часто нехтує таким принципом, як «реклама – двигун торгівлі». Це зауважує Олександр Борсук, голова правління одного з найбільших виробників домашнього текстилю в Україні.

«Наші підприємства не можуть продавати свою продукцію в Україні, тому що в них немає брендів. У нашого концерну є бренд. І тому ми трошки в кращих умовах, ніж наші колеги. Бо ми продаємо готову продукцію, яку знають люди в Україні», – зазначає Олександр Борсук.

Український ринок легкої промисловості нині перевищує за обсягами 70 мільярдів гривень. Такими є оцінки експертів, які наводять в Укрлегпромі.

27 травня

Інші дати
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі