chrome firefox opera safari iexplorer

Великий піст: Як правильно дотримуватися і виходити з нього

06 березня 2011 о 23:30

Душевний та тілесний… «Ті, кому довелося випробувати це у ділі, стверджують, що він пом`якшує норов, вгамовує гнів, стримує поривання серця, бадьорить розум, дістає спокій для душі, полегшує тіло, усуває нестриманість», – говорив Святитель Іоан Золотоустий про духовну суть посту.

А от на думку сучасних лікарів, піст корисний для здоров’я, оскільки допомагає розвантажити та омолодити організм, а також сприяє зміцненню імунітету, оскільки в раціон надходить більше фруктів та овочів.

Медики радять усім, хто дотримується посту, спочатку обов’язково проконсультуватися з дієтологом та визначити відповідно свій раціон, з огляду на стан здоров’я. Проте і церква, і медики сходяться на тому, що кожна людина має свою власну міру стримання, яку може визначити лише вона, але таке обмеження необхідне для її здоров’я – фізичного та духовного.

7 березня розпочинається Великий піст 2011 року у Церков східної традиції, а у Попільну середу, 9 березня, — у Римо-католицької церкви.

Великий піст – найважливіший та найдавніший з усіх багатоденних постів, час духовної підготовки до свята Великодня, період очищення та відновлення, час роздумів, молитви та прощення. Він сягає своїм корінням до сорокаденного посту Ісуса Христа у пустелі, тому найважливішою метою й сьогодні залишається покаяння, відпущення гріхів та причастя перед Великоднем. Після Великого посту наступає пісний Страсний тиждень, що нагадує про останні дні земного життя Ісуса Христа, за яким звісно слідує свято Світлого Воскресіння.

Не варто забувати, що корисна розвантажувальна терапія – лише фізіологічна умова духовного очищення, яка, на жаль, для багатьох стає основною ціллю посту. Забуваємо, що «піст – це перш за все рух, активність духа, боротьба зі млявістю, лінощами, зманіженістю, розслабленням волі і тіла. Це боротьба за життя, за свободу духа від звичайного рабства» (Митрополит Антоній).

Готуємося до Великоднього посту

simvol-veri.ru

Окрім відповідного психологічного, фізичного та духовного налаштування окремої людини, існують чітко визначені чотири підготовчих тижні перед Великим постом.

Перший підготовчий тиждень називається Тижнем митаря і фарисея. Другий – неділя читання про блудного сина. Третій підготовчий тиждень М'ясопусний, або Сирний.

Останній же перед Великим постом називається Сиропусним, оскільки саме в цей час закінчується споживання сиру, масла та яєць. Таким чином організм готується, а також створюється відповідний духовний настрій.

Головне, що потрібно запам’ятати – поститися необхідно тілом та душею, оскільки є піст тілесний, і є піст душевний. Утримання певною мірою від їжі та напоїв допоможе організму очиститися від наслідків важкого зимнього раціону. А от душевний піст, який полягає в униканні злих слів, діл, помислів, а також гніву, злоби, помсти, значно покращить ваш духовний та психологічний клімат. 

Як писав святитель Тихон Задонський: «Багато хто поститься тілом, але не поститься душею; багато хто поститься від їжі й пиття, але не поститься від злих помислів, діл і слів, і яка для них від цього користь? Багато хто поститься через день і два і більше, але від гніву, злопам’ятства і помсти поститися не хочуть. Багато хто стримується від вина, м’яса, риби, але язиком своїм людей, подібних до себе, кусають, і яка ж їм від цього користь?»

Піст тілесний корисний, але без посту душевного він мало чого вартий. Тому, готуючись до нього, бажано проконсультуватися не лише з дієтологами, а й з церковними служителями, аби лікування постом стало не жорстокою дієтою, а психологічною розрядкою та духовним загартуванням тіла й душі.

Дотримуємося Великого посту: що дозволено?

liveinternet.ru

Даний піст належить до суворих, а привила його дотримання зібрано у церковному Уставі. Головне з них – протягом посту не можна вживати продукти тваринного походження: м'ясо, молоко, яйця та вироби, у склад яких вони входять. Також забороняється їсти рибу, окрім Благовіщеня та Вербної неділі, а у Лазареву суботу можна ікру. Обмежується також вживання рослинної олії, яку Устав дозволяє лише в суботу та неділю.

Найстрогіші дні – перші чотири Великого посту та Страсна седмиця, а також Велика п’ятниця та Чистий понеділок. У п’ятницю першого тижня можна їсти лише варену пшеницю, підсолоджену медом, а у інші дні посту — воду, хлібні вироби, фрукти, овочі, компоти. У вівторок та четвер дозволяється гаряча їжа без олії. Проте, зважаючи на тяжкий труд та умови життя, несприятливу екологічну ситуацію, хвороби, вік, перебування в дорозі, більшість дотримується більш помірного посту – вживають рибу та соняшникову олію (окрім середи та п’ятниці).

Міру послаблення посту у кожному конкретному випадку визначає священик, а також лікар. Для маленьких дітей та вагітних жінок дотримання посту не є обов’язковим.

Потрібно вживати продукти рослинного походження: картоплю та вироби з неї, різноманітні супи та каші, консервовані й квашені овочі та салати, свіжі овочі та фрукти, узвари з шипшини та рослинних зборів, сухофруктів.

Дозволяються також певні види маргарину, які не містять молокопродуктів. Головне – пісна їжа має бути простою, а вживання її обмеженим, оскільки об’їстися можна й печеною картоплею…

Також не варто вживати алкогольні напої, особливо міцні. Лише в суботу, неділю та на свята дозволяється випити трохи вина. Якщо ж вас запросили за святковий стіл, то по можливості варто повідомити про те, що ви дотримуєтеся посту. Однак, коли цього не вдалося зробити, а дозволеної постом їжі немає, то можна трішки з’їсти тієї, яка  поруч.

Також бажано без прохання інших не розповідати про ваш піст, а тим більше, обвинувачувати когось у недотриманні церковного уставу. Оскільки це глибоко індивідуальне для кожної людини, як у фізичному, так і в духовному плані.

Піст – це не просто голодування! Тому пам’ятайте про його духовну складову: молитву в храмі та вдома, відвідання богослужінь, читання духовної літератури, Святого Письма, роздуми та спілкування з Богом. Також хоча б раз потрібно прийняти таїнства причастя та сповіді. Тільки разом зі щирим прощенням та каяттям, тілесне випробування можна буде легше перенести.

Піст на здоров’я: поради лікарів

poglyad.com

Зимовий раціон завдає чималого клопоту нашому організму. Макарони, м’ясні вироби, картопля, інша жирна та важка їжа… За зиму людина набирає близько 10 % зайвої ваги, а також частішають ускладнення хвороб, знижується імунітет, в організмі накопичуються шкідливі речовин через неправильне харчування.

Тому науковці та лікарі одноголосно підтримують користь посту для здоров’я тіла та душі.

Оскільки Великий піст припадає на початок весни, то, по-перше, готує організм до зміни пори року, по-друге, очищує його від шлаків, по-третє, відкриває шлях до кращого засвоєння вітамін.

Лікарі стверджують, що дотримання посту більш природне, ніж голодування чи роздільне харчування. Тим паче, вживаючи винятково рослинну їжу, багату на клітковину й пектини, з організму виводяться шкідливі речовини, накопичені за зиму.

Пісний раціон має обов’язково забезпечувати надходження необхідної кількості білка, тому радять їсти боби, капусту, сою, крупи, хліб грубого помелу.

Також потрібно вживати олію та горіхи, а замість солодкого – мед, цукати, фрукти. Пам’ятайте: відмовляєтеся від однієї їжі – компенсуйте енергію для організму, вітаміни та корисні речовини, вживаючи відповідні замінники.

Є особливі категорії населення, для яких піст особливо корисний, якщо дотримуватися спеціального раціону – це сердечники та діабетики. Проте протипоказане обмеження в їжі людям, які страждають на анемію, та тим, хто переніс операцію або лікується від гострих інфекційних захворювань.

Лікарі радять:

  • Пити багато рідини (півтора-два літри рідини з медом чи лимонним соком), особливо у перші та сонні дні посту, коли забороняється взагалі вживати їжу.
  • Вживати мед – він позитивно впливає на шлунково-кишковий тракт, містить велику кількість глюкози та фруктози та вітаміни групи В, А, С, Е, РР, К.
  • Утримуватися від висококалорійних продуктів – печива, макаронів, хліба…
  • Варити компоти, узвар з шипшини та трав’яні чаї.

Як правильно вийти з Великоднього посту?

focus.ua

Дієтологи попереджують про можливі ризики, які можуть виникнути під час святкування Великодня – різка зміна раціону спричинить сильний стрес для організму.

Він просто не справиться із засиллям їжі тваринного походження та надмірною кількістю алкоголю, які є обов’язковими атрибутами кожного святкового столу. Тому варто звернути увагу на рекомендації під час виходу з Великого посту, аби не спровокувати розлади у функціональному стані організму.

Головне правило – поступове та обдумане розширення продуктів та їх кількості після закінчення посту.

За даними pravda.com.ua, лікарі пропонують наступні п’ять правил, дотримання яких допоможе полегшити наслідки виходу з посту.

  1. За святковим столом потрібно припинити їсти ще тоді, коли є невелике відчуття голоду, а кількість їжі не повинна бути надмірною. Тому не варто використовувати лікарські засоби для кращого перетравлювання.
  2. Обмежте вживання тваринної їжі за святковим столом – не більше 150-200 грамів м'яса, не більше одного яйця та небагато соусів.
  3. Все-таки надайте перевагу рибі та продуктам рослинного походження – фруктам, овочам та виробам зі злаків.
  4. Обережно з алкоголем! Не вживайте без їжі та кількість його після посту слід зменшіть у два-три рази.
  5. Вразливим категоріям населення – дітям, підліткам, особам похилого віку та хворим – кілька перших днів краще взагалі не вживати тваринну їжу та алкоголь. А додання риби та м'ясних продуктів до пісних страв має відбуватись дуже повільно та збалансовано.

Звісно, ці правила умовні, оскільки кожен знає свій організм та має обов’язково радитися з лікарем щодо особливостей раціону під час посту та після нього.

Тому готуйтеся, постіться, загартовуйтеся тілесно й духовно та пам’ятайте слова Василія Великого: «Піст завжди корисний для того, хто його з радістю приймає!»

Світлана Майструк, «Рідна країна»

22 січня

Інші дати
Народилася Ганна Затиркевич-Карпинська
(1855, с. Срібне Чернігівської обл. - 1921) - українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха ("По ревізії" М. Кропивницького), Ганна ("Безталанна" І. Карпенка-Карого), Лимериха ("Лимерівна" Панаса Мирного).
Розгорнути