chrome firefox opera safari iexplorer

Жінки в Україні живуть бідніше за чоловіків

08 березня 2011 о 12:53

Жінки в Україні, серед яких багато пенсіонерок і домогосподарок, матеріально живуть гірше за чоловіків.

Такі дані надав Київський міжнародний інститут соціології за результатами опитування 2032 респондентів.

«Нам не вистачає грошей навіть на їжу», — констатували 18,7% жінок (і 11,1% чоловіків).

«Нам вистачає грошей на їжу, але купити одяг вже важко», — зазначили 45,7% жінок (і 42,2% чоловіків).

«У нас достатньо грошей на їжу і одяг і ми можемо дещо відкласти, але цього недостатньо, щоб купувати дорогі речі (такі як телевізор чи холодильник)», — відповіли на питання про добробут 30,7% жінок (і 37,5 % чоловіків).

«Ми можемо дозволити собі купувати деякі дорогі речі (такі як телевізор чи холодильник)»", — відзначили 3,9% жінок (і 7,9% чоловіків).

Можуть дозволити собі придбати все, що хочуть, 0,1% жінок (і 0,2% чоловіків). Вагалися з відповіддю 0,9% жінок (і 1,1% чоловіків).

Можна прийняти за «межу бідності» позицію «нам не вистачає грошей навіть на їжу», відповідно, за цією межею опинилися 18,7% жінок.

«Можна сказати, що в цілому кожна третя сім'я в Україні знаходиться за межею бідності, і дві третини від цього числа становлять жінки», — прокоментувала результати дослідження провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ Юлія Галустян.

«Причому, для нас характерний феномен «культурної вбогості», коли незабезпеченими виявляються освічені й висококваліфіковані працівники. Жінки вважають досить вагомим щомісячним сімейним доходом 12-18 тисяч гривень. Багато жінок самі утримують сім'ю, а 23% з них мали досвід відкриття своєї справи», — зауважила експерт.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути