chrome firefox opera safari iexplorer

Герої українського фольклору стануть брендом Росії

25 квітня 2011 о 10:49

Герої українського фольклору відтепер представлятимуть світові Росію. Із чарівної мапи України зник Колобок, курочка Ряба, звірі з рукавчики – казкових істот «переселили» на північ.

Росіяни створили «Казкову карту Росії», на якій батьківщиною Колобка зазначена та сама, що й у Леніна, Ульяновська область. Корінними росіянами значаться Дід Мороз і Снігуронька, золота рибка, соловей-забіяка, Чахлик Невмирущий, Кікімора, Баба Яга, Іван-дурник, курочка Ряба та Ілля Муромець.

«Казкове брендування регіонів уже пішло. Що з цього вийде? Губернатори реагують дуже забавно й живо. Так, в Ульяновську уже ухвалили програму з популяризації Колобка», — розповів керівник проекту Олексій Козловський.

В Україні таким розподілом обурилися. Кажуть, в Росії навіть слова такого – «коло» – не було.

«Вище Чернігова ще 100-150 років тому пшениця не росла, росла тільки гречка. Тож я можу точно сказати, що це казка хліборобського народу», — впевнений дослідник українських казок Костянтин Олійник.

Те ж саме, стверджують, і з Іллею Муромцем, який був зовсім не з російського Мурома, а з українського містечка Муровськ.

«Коли князь покликав Іллю Муромця захищати Київ, то він дістатися до міста за 5 годин. Тобто фактично дійсно він міг дістатися з Чернігівської області за 5 годин до Києва, але ніяк не з міста Муром», — каже керівник «Казкової карти України» Марина Применко.

Тож тепер українську карту доклеюють героями сучасних казок, де є конкретний автор. Наприклад, із російськомовномим українцем Незнайкою Росія погоджується: на вулиці Квіткова в Ірпені під Києвом виріс письменник Микола Носов і тут створив своє Квіткове місто.

У світі фольклор як такий поки що не охороняється на міжнародному рівні. Тож юридично закріпити казки як продукт інтелектуальної власності українського народу неможливо. Вчені переконані: ніхто не буде судитися за Колобка з Росією чи за котика й півника з Литвою.

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі