chrome firefox opera safari iexplorer

Музейні комплекси Переяслава — на межі виселення

29 квітня 2011 о 11:54

Музей Сковороди та «Битва за Дніпро» в небезпеці. На захист туристичних перлин Переяслава стала міська громада. Там кажуть: музейні комплекси, що базуються в історичних церквах, — на межі виселення.

На майдані коло церкви — переяславське народне віче. Українські націоналісти та панотці Київського патріархату рятують дві найвідоміші окраси містечка – Музей Діорами та Музей Сковороди.

Загалом, 24 переяславських музеї «квартирують» на території заповідника в колишніх монастирях. У Вознесенському соборі, що його збудував Мазепа, від 1975-го року притулилася Діорама «Битва за Дніпро». Активісти стверджують: приміщення від музейного об'єкта звільняють.

Ірина Татькова, заступниця директора музейного заповідника «Переяслав»: «Я не заперечую, що дійсно зверталися і Московський, і Київський патріархат стосовно Вознесенського собору. Власне, на всі листи і на лист Міністерства культури ми відповідали: «Діорама може бути перенесена тільки у випадку добудови історичного музею».

28 метрів завширшки та 7 заввишки. Це — фрагмент букринського плацдарму восени 43-го. Батальне полотно — одне з найліпших у цьому жанрі — створили майстри московської студії Грекова. Щороку на 9 травня тут проща родичів загиблих.

Інна Більченко, вчена секретарка музейного заповідника «Переяслав»: «Усіх солдатів, усіх воїнів, яких ви тут бачите, художники малювали з фотографій. Це все реальні люди, які були на Букринському плацдармі. На превеликий жаль, більшість із них тут так і загинули. Цих людей перепоховали в Переяславі в братській могилі».

Не те, що вивезти — почистити від пилу полотно, кажуть музейники, не мають права.

Полущена фарба, сліди голуб'ячого посліду (колись тут не було скла на даху). Втрати й масштаби реставрації особисто приїдуть оцінювати майстри студії Грекова.

Поруч із собором — музей Григорія Сковороди — старовинний колегіум, де український філософ викладав з власного підручника. На сайті Московського патріархату патріархат український прочитав про рішення Синоду — створити при колегіумі чоловічий монастир. Міністр культури каже, все — чутки.

Михайло Кулиняк, міністр культури України: «Конечно неправда! Скажіть, будь ласка, де ви взяли, що комусь передають музей Сковороди?.. Начебто є рішення Синоду….Начебто чи є? Я вас питаю. Дайте рішення, покажіть. Я до Синоду не відношуся, але я його не бачив...»

Панотець Олександр із УПЦ підтверджує: монастир буде, та музею не чіпатимуть.

Отець Олександр, архиєпископ Переяслав-Хмельницький, УПЦ: «Так воно було споконвіку, так воно повинно бути. Українська православна церква не претендує на будь-чиє майно. Музей Сковороди як був, так і буде. Єдине, що відбулося, — це останній раз, коли я звершував богослужіння у Переяслав-Хмельницькому, я відвідав цей музей».

Обидва патріархати претендують на старовинні переяславські церкви. Московський уже служить у Михайлівській, а київський — у Вознесенській дзвіниці. Про збереження пам'яток не піклується жоден. На дзвіниці облітає тинькування. Михайлівська церква після реконструкції отримала дивну надбудову…

Поки священики чубляться, у лавах музейних працівників також розкол. Тепер тут дві музейні профспілки.

Ганна Козій, музейна працівниця: «Це дуже прикро, що стали на супротив дві конфесії, а нам потрібно захищати музеї, захищати пам'ятки».

Історичний музей Переяслава, який би мав притулити всі музейні скарби, будують понад 30 років. До 1100-річного ювілею міста ледве звели дах. Іржава табличка Музею етноодягу прикрашає приватний гараж. Його власниця — колишня працівниця музею — розповідає: історичні костюми з Михайлівської церкви виселили кілька років тому...

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі