chrome firefox opera safari iexplorer

Пам'ятник Федоровичу й досі без підпису

06 квітня 2011 о 09:38

Голова   історико–краєзнавчого  товариства  «ЛІТОПИС»   Р. Б. Мелех оприлюднив звернення до владних структур держави та Львова з пропозицією, щоб на передодні Євро-2012 було встановлено ідентифікуючий підпис на пам’ятнику Івану Федоровичу у Львові, який уже 33 роки не має жодної таблички із зазначенням імені та прізвища.

«Найбільш відвідуваним туристами пам’ятником у Львові є пам'ятник Івану Федоровичу, який було відкрито у 1977 році. З невідомих причин цей знаковий пам'ятник досі немає підпису й уже 33 роки є безіменний. Сьогодні численні туристичні групи з усього світу не можуть ідентифікувати його, а місцева влада байдуже на це споглядає.

Звертаємось до владних структур держави, області та міста з пропозицією, щоб напередодні Євро-2012 та у час відзначення знаменного ювілею на пам'ятнику було зроблено напис Іван Федорович. У всіх судових книгах Любліна, Кракова, Львова зафіксовано прізвище тільки Іван Федорович. Всі 10 книг, які видані в Україні підписані прізвищем лише Іван Федорович. Його надмогильна плита теж має напис Іван Федорович.

Історикам документально відомо тільки про останні 20 років його життя: 3 роки в Москві та 17 років в Україні, де й був похований у Львові на цвинтарі Онуфріївського монастиря», — зазначено у відкритому листі Р. Мелеха.

«Цього року Івану Федоровичу – нашому видатному краянину та вітчизняному новатору-друкарю, який відродив у Львові книгодрукування, минає 500 років із часу його народження. З цієї нагоди звертаємось до керівництва держави та просимо відзначити цей знаменний ювілей на загальнодержавному рівні Указом Президента України.

Доречно буде в цей рік також відзначити і його рукотворні книжкові пам'ятки, яким виповнюється 430-років: Острозька Біблія та «Хронології» Андрія Римші. «Хронології» вчені-філологи вважають першим друкованим твором українською літературною мовою», — вказує у листі голова товариства.

22 квітня

Інші дати
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути