chrome firefox opera safari iexplorer

«Київська Русь» відкриває вікно в історію. ФОТО

23 травня 2011 о 11:41

Як виявилося, для того, щоб потрапити в минуле не обов’язково створювати «машину часу». Опинитися посеред гущі воєнних баталій та атмосфери кінця першого початку другого тисячоліття можна всього лиш, відвідавши унікальний «Парк Київська Русь».

Сьогодні девіз проекту «Без минулого немає майбутнього» втілився у широкомасштабні театральні постановки, військові реконструкції та грандіозні шоу-програми. На гостей очікує не лише екскурс в історію, а й маса екстремальних розваг та задоволень.

21-22 травня пройшов один з найбільших історичних фестивалів –  «Київська Русь ХІІІ століття». Саме він відкриває фестивальний сезон, який триватиме у «Парку Київська Русь» до кінця жовтня. Усього має відбутися п’ять заходів такого масштабу.

«На відвідувачів очікує дух відваги та сміливості, боротьби та протистояння – дух того далекого небезпечного часу, який змінив хід історії. Поєдинки найсильніших воїнів, масові битви русичів та монголів, майстер-класи з володіння мечем і стрільби з луку, ризиковані кінні трюки. Фестиваль «Київська Русь XIII століття» – справжнє свято для тих, хто любить гострі відчуття», – говорить голова президії проекту «Парк Київська Русь» Янченко Володимир Володимирович.

Минулого року «під одним небом» фестиваль зібрав майже 16 тисяч гостей та близько 200 учасників, але сьогодні організатори поставили перед собою вищу планку – залучити до парку мільйон відвідувачів. Для цього керівництво надало безкоштовні квитки для школярів Києва та Київської області. Кількість учасників цього року теж збільшилася: в історичних реконструкціях взяли участь 300 людей. Організатори фестивалю сподіваються, що наступного року їх кількість знову зросте.

Підготовка до такого масштабного дійства забрала багато часу і сил. Організаційний комітет проробив усі деталі одягу, побуту, зброї та устрою древніх русичів. Все для гостей: вони мають повноцінну можливість відчути себе в гущі справжніх історичних подій.

«Основною метою цього фестивалю є бажання показати, що ми — українці, і нам потрібно пам’ятати, що Київ – це основа східнослов’янської цивілізації, це основа нашої країни, це початок православ’я у Східній Європі, це наш Єрусалим», – наголошує Володимир Янченко. Але окрім цієї мети, кожен учасник має свою власну.

Так, крім історичних реконструкції, відвідувачі парку мали можливість спробувати себе в якості гончарів, ковалів, лучників, метальників ножів та, навіть, воїнів. На території «Київської Русі» розгорнулося ціле фестивальне містечко з торговими лотками, смачними стравами і веселими забавами: усі бажаючі мали змогу взяти участь у майстер-класах.

Як виявилося, популярною і досить прибутковою професією на сьогодні є ковальство. Принаймні, так заявляє учасник фестивалю, талановитий коваль Євгеній Гордієнко. Як свідчить історія, такою популярністю ковалі користувалися завжди. У Київській Русі вони відігравали величезну роль, бо не було тоді мирного часу. А якщо він і був, то це була певна підготовка до війни. А забезпечували воєнне знаряддя ковалі.

«По-перше, мені приємно, коли люди цим цікавляться, коли хтось проявляє інтерес до моїх вподобань. По-друге, завжди хочеться і на людей подивитися, і себе показати. Не виключається, звичайно, і фінансовий інтерес, так як всім потрібно на якісь кошти виживати. Для того, щоб займатися ковальством, потрібно мати хоч якийсь прибуток. А коли його приносить улюблена справа, то чому б і ні?», – впевнено відзначає майстер.

Ті, хто небайдужий до «молота і вогню», можуть з легкістю спробувати себе у такі нелегкій чоловічій праці: майстер-клас Євгена Гордієнка на фестивалі коштує 70 грн.

Окрім ковальського ремесла, перевірити свої здібності можна було і за гончарським верстатом. Усі бажаючі мали змогу виготовити свій горщик чи макітру. Таке задоволення обходилося у 50 грн.

Ті, хто не мали бажання ліпити горщики, а хотіли просто їх купити, могли задовольнити себе широким асортиментом ручної кераміки. Майстри з усіх куточків України привезли свої вироби до «Київської Русі». І мета у них, як виявилося, була спільна – заробити гроші на улюблене заняття.

Гончар Олександр Демченко зізнається, що виробляє кераміку, щоб з’єднати історичний ланцюг, який порвала радянська влада, адже кераміка – це та об’єднуюча константа, що проходить через віки. Він розкриває секрети глини вважаючи, що «вона жива, і допускає до себе далеко не кожного, щоб видати ту ідеальну форму. Не одні дослідження підтвердили, що в глиняному посуді продукти зберігаються краще, мають ліпший смак та запах. Глина утримує температуру: гаряче в ній довше залишається гарячим, а холодне холодним».

Десятки тисяч років тому кераміка була такою ж як і сьогодні, впевнені майстри. Технологія виготовлення такого посуду досить клопітка, але цікава. Суттєвої різниці між сьогоднішнім виробництвом та тисячоліття тому немає ніякої, окрім того, що сьогодні більшість гончарів випікає кераміку в електричній печі. «Живучи в Києві, важко знайти місце, де можна користуватися автентичною», – підсумовує учасник фестивалю.

Окрім стародавніх українських занять, гості фестивалю мали змогу і долучитися до стилю події: на заході були широко представлені на продаж старовинні прикраси, зброя і, навіть, одяг. Стати русичем чи русинкою було досить просто, але не зовсім дешево. Стилізовані сорочки коштували від 500 грн.

Дизайнер древнього одягу Артем Костенко презентував  власні авторські моделі, які взяті із автентичних стилів Київської Русі. Основна мета перебування митця на фестивалі – «популяризувати історичні мотиви у сучасних речах, своє їх бачення».

Завдяки різноплановості фестивальної програми, тут можна було не лише розважитися, а й полікуватися. Методи «древніх» презентував знахар Дмитро Григорович. До «Київської Русі» він приїхав не заробляти, адже збір і продаж трав – справа клопітка та невдячна. Основана мета участі у цьому заході – популяризація трав’яної панацеї.

«Сьогодні найактивніше у мене купують оздоровчі та заспокійливі чаї, а це свідчить про те, що люди довіряють травам. Сьогодні цими трав’яними ліками я готовий вилікувати українців практично від усього», – вихваляється знахар.

Для тих, хто любить екстрим, фестиваль «Київська Русь» – це вдалий вибір. Спробувати себе у метанні ножа на спритність гостям пропонували всього за 10 грн. В цю суму входить інструктаж  та 5 кидків у перевернуті дубові пні. Головне в цьому ділі – правильно тримати ніж та кидати із максимальною силою.

Також цікавою альтернативою ножам стали змагання лучників, до яких міг приєднатися кожен бажаючий за суму в 20 грн. Таке заняття потребувало уважності та чималих вмінь: через вітер і не зовсім майстерні постріли чимало стріл навіть не досягали цілі (не те що вже влучити:).

Без особливих проблем на фестивалі можна було придбати мечі та ножі, воїнський обладунок, щити, шоломи. Все це задоволення коштує не дешево. Дмитро, учасник історичної реконструкції, ділиться «сумами»: іноді повна екіпіровка коштує від кількох тисяч доларів до кількох десятків. Кількість нуликів в ціні буде залежати і від матеріалів, з яких виготовляються обладунки, і від способу виготовлення. Наприклад, кольчуга ручної роботи коштує у деяких майстрів від 20 тис. у. о.

На шляху до підготовки фестивалю, щороку організатори стикаються з однією і тією ж проблемою – погода. Як зазначає Володимир Янченко, «якщо вона нам не допоможе, нічого не відбудеться належним чином. Але хочу підмітити, що ще жодного разу погода нас не підвела. Мабуть, теж відчуває, що «Парк Київська Русь» — це енергетичний центр нашої країни».

Фоторепортаж історичної реконструкції  «Як Київ Києвом став»

споконвіку древляни були народом веселим та працелюбним…

прийшов до них Святий Андрій і сказав «Тут буде град великий!»

і стали перед древлянами Кий, Щек, Хорив та їхня прекрасна сестра Либідь і захотіли залишитися тут…

і назвали іменем старшого брата місто на цій землі – Київ, і стали правити ним…

мали вони дружину хоробру

і радісно жили древляни…

танцями та піснями зустрічали кожен день

дівчат найпрекрасніших величали

діток чудових ростили

і приніс їм віру велику Володимир «Красне-сонечко»!

 

Історична реконструкція «Міжусобна війна XІІІ століття»

не поділили діти княжі владу між собою

і прийшли на землю руську незгоди, воїни та війни

і почалася страшна і довготривала міжусобиця, і став брат на брата…

січ велика накрила землю руську

 

Юлія Кондрацька, «Рідна країна»

Фото автора

24 травня

Інші дати
100-річчя від дня народження Михайла Стельмаха
(1912, с.Дяківці, Вінницька область – 1983) — український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей.
Розгорнути
Народився Іван Нехода
(1910, с.Олексіївка, Харківська область – 1963) - український поет, письменник, журналіст.
«У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялинонька І зайчик з нею ріс.» (Іван Нехода)
Розгорнути
Народився Олександр Богомолець
(1881, м. Київ – 1946) - відомого українского патофізіолога, основоположника школи патофізіологів.
Розгорнути