chrome firefox opera safari iexplorer

У Севастополі розпочався переділ землі Чорноморського флоту

11 травня 2011 о 09:44

Україна і Росія почали консультації про перегляд переліку об'єктів, орендованих Чорноморським флотом (ЧФ) Російської Федерації (РФ). Москва може відмовитися від використання низки великих земельних ділянок у центрі Севастополя, якщо будуть знайдені інвестори для їх комерційної забудови.

За оцінкою української влади, сумарна вартість інвестпроектів перевищить 1,7 мільярда доларів. Проте учасники ринку вважають ці очікування завищеними, повідомляє «Комерсант-Україна».

В Міністерстві закордонних справ (МЗС) України та Севастопольської міської державної адміністрації (СМДА) підтвердили цю інформацію. «Це ініціатива Севастополя», — пояснив голова СМДА Валерій Саратов.

Предметом переговорів є відмова ЧФ РФ від використання 5 ділянок сумарною площею 749 гектарів, розташованих в центрі або недалеко від центру Севастополя. «Дані ділянки втратили свою функціональну і стратегічну значущість для ЧФ РФ», — стверджує влада міста. Згідно з Великим флотському договором 1997 року, всього в оренді ЧФ РФ перебуває 3,3 тисячі гектарів у Севастополі і майже 15 тисяч гектарів в Автономній республіці Крим.

Найбільш привабливими для інвесторів вважаються 35 гектарів на мисі Кришталевому, безпосередньо в центральній частині міста, які планується забудувати «житловими, громадськими та готельними комплексами». Зараз там перебувають 54-й мехбудзавод і 24-й завод залізобетонних виробів і конструкцій. Підприємства опинилися в оренді ЧФ РФ за підсумками розділу флоту, але їх потужності не використовуються за призначенням. Інвестиції в цей майданчик в СМДА оцінили в 175 мільйонів доларів.

6 гектарів надлишкових для ЧФ РФ глибоководних причалів у Південній бухті пропонується використовувати для створення міського морпорту (75 мільйонів доларів); 133 гектари покинутого автодрому на березі бухти Козачої – для нового житлового району (665 мільйонів доларів); 380 гектарів на Каранський плато поблизу мису Фіолент – для будівництва рекреаційних об'єктів (381 мільйонів доларів); 9 гектарів на узбережжі бухти Матюшенко – для створення яхтової стоянки і готельного комплексу (48 мільйонів доларів). Пропонується також інвестувати 372 мільйони доларів у створення аеродрому середньої авіації на базі практично не використовуваного військового аеродрому з ґрунтової злітно-посадковою смугою на мисі Херсонес.

Російська сторона вже висловила зацікавленість у реалізації пропозицій СМДА – наприкінці квітня МЗС РФ повідомив про це Київ дипломатичною нотою.

На думку видання, формально Росії вигідно передати українській стороні надлишкові об'єкти — це знизить витрати на підтримку життєздатності ЧФ РФ. Однак співрозмовники видання впевнені, що в рамках переговорів Москва зажадає від Києва якісь компенсатори в обмін на своє рішення про відмову від оренди територій. «Не виключено, що вони попросять Україну закрити очі на порушення по інших об'єктах, де територія вже роздана під дачі. Можливі й більш серйозні претензії», — відзначив заступник гендиректора Центру імені Разумкова Валерій Чалий.

З тим, що позитивне рішення щодо передачі ділянок залежить від підсумків інвентаризації, погоджується і Віктор Семенов. «Передача ділянок для розвитку соціальної сфери Севастополя буде можлива тільки після закінчення інвентаризації та узгодження сторонами її результатів, причому інвентаризації не тільки ділянок, а й об'єктів нерухомості на них», — сказав посол.

Головною перешкодою для реалізації проекту можуть стати складності з пошуком інвесторів. «У Криму немає компаній, здатних знайти такі кошти. Сьогодні досить складно знайти інвестора навіть для об'єкта вартістю близько 10 мільйонів доларів», — стверджує Валерія Петрусевич, провідний спеціаліст з нерухомості кримської компанії «СоюзБудТехнологія». Учасники ринку відзначають, що реалізовувати масштабні проекти в Криму здатна тільки Росія. Не виключено, що пропозиції України будуть скориговані — експерти вважають, що в СМДА кілька завищили очікуваний обсяг інвестицій.

 

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути