chrome firefox opera safari iexplorer

Киянам пропонують побачити життя кримських татар

06 червня 2011 о 14:38

7 червня о 17:00 в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» за підтримки Посольства США в Україні й авіакомпанії «АероСвіт» відкриється мультимедійна виставка «Не маємо іншого дому: кримськотатарські репатріанти».

На цій виставці будуть презентовані документальні світлини двох американок – професійного фотомитця Елісон Картрайт і звукову інсталяцію етномузиколога з Колумбійського університету Марії Соневицької. Зображення і звуки представляють широке розмаїття життєвого досвіду кримських татар-репатріантів, контекстуалізоване польовими й архівними аудіо-матеріалами.

У 2008 році Картрайт і Соневицька впродовж трьох тижнів мандрували Кримом, документуючи «домашнє» життя кримських татар. Вони відвідали Мустафу Джемілєва у власній домівці в Бахчисараї і зафотографували цього провідника кримськотатарського національного руху в оточенні артефактів, що оповіли історію його багаторічної боротьби за права людини в Радянському Союзі.

У селі Ай-Серез автори проекту зустріли чоловіка, котрий спромігся викупити назад свій будинок, де він колись народився, а в селищі Кам’янка поблизу Сімферополя вони фотографували відомого музиканта в його хатній робітні.

Дорогою на Ялту вони зустріли жінку-самосела, котра мешкала в маленькому будиночку з чоловіком і сином. У Гвардійському старша жінка наспівала дослідницям старої пісні прямо на городі, а в Сімфорополі американки сфотографували родину, котра зібралася у маленькій квартирі для відзначення дня народження господині.

Елісон і Марія також зустрічалися із політиками, музикантами, архітекторами, студентами і безробітними. За свою подорож їм довелося відвідувати розкішні вілли, великі будинки і халупи. І в усіх цих місцях вони чули подібні висловлювання: «Ми – кримські татари. У нас немає іншого дому».

На виставці буде представлено понад три десятки фотографічних образів та усні оповіді 26 кримськотатарських родин, які передаються за допомогою старих радянських телефонів. Приголомшливі світлини Картрайт засвідчують красу і вразливість життя репатріантів у сучасному Криму.

Перед очима відвідувачів постануть сучасні обличчя, портрети, родинні фото, садиби і краєвиди, діти, молоді та старші люди у своїх скромних помешканнях чи на подвір’ях.

У фокусі уваги Марії та Елісон – будівлі як універсальні символи дому, індикатори рідного місця, уособлення сакрального простору, й водночас – складові особистісної й етнічної ідентифікації. На це автори проекту ефектно наголошують за допомогою візуальних контрастів – між зовнішнім виглядом та інтер'єрами будинків, мальовничістю природи й обструкцією інфраструктури, як наслідком двадцятилітньої репатріації, що сталася у час економічної й політичної нестабільності відразу після проголошення Україною своєї державної незалежності.

Виставка «Не маємо іншого дому…» – яскравий приклад сучасної інтерпретації, коли історія народів подається не в «битвах і датах», не через призму офіційних ідеологій, відсторонено і з поглядом «з боку», а через живі епізоди драматичних доль, свідчень й історій окремих людей.

До речі, у травні 2010 року цей творчий проект був представлений широкій аудиторії в Українському музеї в Нью-Йорку. Він також був показаний в он-лайн виданні Triple Canopy і польському журналі Pressje.

У київському музеї Івана Гончара (вул. Івана Мазепи, 29) виставка «Не маємо іншого дому: кримськотатарські репатріанти» триватиме із 7 червня по 10 липня 2011 року.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

26 травня

Інші дати
1648 — Корсунська битва
битва між військами Речі посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками під Корсунем в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років. Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на українських землях, створилися умови для утвердження української козацької держави (Гетьманщина).
Україно! Ти для мене диво! І нехай живе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. (Василь Симоненко)
Розгорнути
Народився Борис Грабовський
(1901, м. Тобольськ, Росія - 1966) - видатний вітчизняний фізик, син поета Павла Грабовського, творець першої в світі електронної системи передачі на відстань рухомого зображення. Побудував малолітражний гелікоптер, трикрилий планер, сконструював прилад для орієнтації сліпих, апарат для глухонімих.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі