chrome firefox opera safari iexplorer

На бієнале у Венеції відкрили Український павійльон

02 червня 2011 о 13:46

На Венеційському бієнале відкрили Український національний павійльон.

Цього року його представляє одеська мисткиня Оксана Мась. На найпрестижніший конкурс сучасного мистецтва майстриня привезла свій варіант шедевра XV століття — Гентського вівтаря братів ван Ейків.

Щоправда, у Мась жертовник не намальований, а створений із тисяч писанок.

Загалом, на 54-ому Венеційському бієнале представлені 89 національних павільйонів. До суботи їх можуть відвідувати лише критики та журналісти. А із 4 червня виставкові зали відчинять свої двері для усіх охочих.

Скромний храм у стилі епохи Відродження на одній із затишних вуличок Венеції. Церква Сан Фантін, зведена у ХVІ-му столітті, 10 останніх років була закрита на реставрацію. Сьогодні вона вперше після перерви відчинила двері — мистецтвознавцям, критикам та журналістам. Бо стала домівкою Українського павільйону на знаменитому Венеційському бієнале.

Ірландський фотограф Пітер у захваті від побаченого всередині. Замість ікон, в об’єктиві його фотокамери – вівтар із традиційних українських писанок. Хоча, не таких вже й традиційних. Бо на них олійними фарбами виведені не сакральні великодні візерунки, а дещо інше.

Пітер, фотограф: «Ой, я бачив на яйцях намальовані і долари, і оголені жінки. Мабуть, це щось погане. Погані звички?»

Пітер близький до правди. На писанках зображено земні гріхи. Хоча спочатку, за задумом митців, там мали бути бажання.

Олексій Роготченко, куратор Українського павільйону: «Спочатку були бажання, але бажань мало. Бажань п'ять. Всі хочуть - чоловік хоче жінку, жінка чоловіка. Дитина хоче велосипед, ровер, хтось хоче мотоцикл або автомобіль і дачу. На цьому питання закінчуються. Ну якщо сильно-сильно пофантазувати, то було б 10. А гріхів взагалі 9 записано, а тут їх уже намальовано не 9, а 90».

Якщо порахувати точно, набереться кілька тисяч — розповідає авторка проекту, одеситка Оксана Мась. Пияцтво та наркозалежність. Розпуста та наклеп. А ще бренди, дорогі авто – тут будь-що, чим люди замінили собі Бога.

За пензель та фарбу мисткиня просила братися в’язнів з колоній, наркозалежних, майбутніх художників та простих школярів. І не лише з України — з понад півсотні країн світу. Хто писанку поштою переправити не міг, на сайт проекту відправляв ескіз. А вже в Україні художники переносили малюнок на яйця.

Оксана Мась, мисткиня: «Здесь не только грехи. Я просила, чтобы люди рисовали и какие-то свои страхи. И следовательно, если ты нарисовал, осознал, ты стал лучше – хоть на йоту. Следовательно, вот на такое количество яиц человечество стало лучше».

Разом гріхи складають частини відомого Гентського вівтаря, створеного братами Ван Ейками ще на початку XV сторіччя. У церкві Сан Фантін Оксана Мась виставила лише 5 мозаїк. Ще три, для кращого огляду, майстриня від початку задумала експонувати просто неба. Та за місце під сонцем довелося поборотись. На шість просторих майданів, які є у Венеції, претендували 130 митців. В результаті, муніципалітет Венеції вділив Україні аж дві площі.

Одна із них – площа Сан Стає. А на ній – 40 тисяч українських писанок. Щоправда, від туристів їх відгородили невеличким парканом. Щоб яйця не поцупили. Та від того охочих покласти писанку у кишеню менше не стало.

Перехожий: «Оу, я чув, декілька таких яєць вже вкрали. Я б теж взяв одне додому – як сувенір, та совість не дозволяє. Краще намалюю собі сам… От тільки що?! Гріхів у мене немає — я, мабуть, потраплю до раю!»

Тим, хто таки не безгрішний, Оксана Мась пропонує завітати до Українського павільйону вже цієї суботи. Тоді кожен охочий зможе розписати яйце і для себе, і для наступних фрагментів Гентського вівтаря. Усього їх має бути 303. А яєць знадобиться близько трьох мільйонів.

23 липня

Інші дати
День преподобного Антонія Печерського
(бл 982 – 1073)святий Православної церкви, церковний діяч Київської Русі, засновник Києво-Печерського монастиря і будівничий Свято-Успенського собору.  
«Приходь до своєї віри добрими справами» (Феодосій Печерський)
Розгорнути
День пам’яті Памво Беринди
(між 50-70 роками 16 ст., смт. Єзупіль, Івано-Франківська область – 1632) – український культурний діяч, лексикограф, видавець. Найвизначніша праця – перший друкований українский словник ««Лексикон словенороський» 1627 року, який став цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою.  
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі