chrome firefox opera safari iexplorer

У заповіднику «Софія Київська» зробили нові відкриття

15 червня 2011 о 09:46

У цьому році відзначається тисячоліття Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська». Незважаючи на більш ніж поважний вік, собор і досі містить в собі безліч таємниць. Одним з унікальних джерел інформації є фрески і написи на них. Фахівці їх називають «графіті», повідомляє «Комсомольская правда в Украине».

Про останні дослідження розповідає провідний співробітник Національного заповідника «Софія Київська», кандидат історичних наук В'ячеслав Корнієнко, який займається вивченням історії собору вже більше п'яти років.

«Нещодавно ми виявили цикл графіті, які допомогли по-новому поглянути на вищу церковну ієрархію часів Київської Русі, — каже В'ячеслав Корнієнко. — В одному з графіті йдеться про київського священика Іларіона, якого 12 лютого 1051 року князь Ярослав Мудрий призначив митрополитом російських єпископів, присутніх у „Софії“. До сьогодні було відомо тільки рік події, і завдяки уточненій даті ми тепер знаємо, що митрополитів і єпископів призначали навіть під час Великого посту, причому в будь-який день тижня, а не тільки в неділю, як вважалося раніше», — каже він.

life.pravda.com.ua

Дослідження графіті, за словами В'ячеслава Корнієнка, допомогло засвідчити древність культу деяких святих.

Наприклад, вчені вважали, що мощі святої Варвари, які зараз знаходяться в кафедральному Свято-Володимирському соборі, прибули до Києва не за часів Київської Русі, а значно пізніше. Адже особливе шанування цих мощей почалося у XVII столітті. Проте працівникам заповідника вдалося встановити, що культ святої Варвари Великомучениці набув великої популярності ще за часів хрещення Русі.

Образ св. Харалампії. Фото kp.ua

Графіті допомагають розкрити багато таємниць. Одна із загадок «Софії» — образ невідомої святої. Фреска ця знаходиться в західній внутрішній галереї собору. Реставратори XIX-го століття помилково вважали її святою Акиліною. Однак три написи-графіті на фресці свідчать про те, що на образі відображена свята Харалампія. Ким вона була і який її внесок у християнську релігію — не відомо. У святцях така свята не згадується.

Фахівці знаходять у «Софії» не тільки молитви, але і написи світського характеру. Наприклад, на одній зі стін невідомий автор написав повне обурення послання: «Козьма тать (злодій) — вкрав м'ясо. Осику на твою голову. Амінь!». Є графіті із гумором: «Грамоті навчаючись Фома євнух писав те». Запис кілька разів закреслено. Можливо, це зробив і сам Фома, якого несправедливо затаврували, або хтось із церковнослужителів, який вирішив, що таким написам не місце в соборі.

Фахівці виявили автограф доньки Ярослава Мудрого на фресці з образом святого Пантелеймона

Багато відомих людей залишали на стінах собору свої автографи, в тому числі і донька Ярослава Мудрого Ганна, майбутня королева Франції. Фахівці виявили його на фресці з образом святого Пантелеймона, який був одним з найбільш шанованих у сімействі Ярослава Мудрого.

Найближчим часом, у планах працівників заповідника «Софія Київська» — дослідити саркофаг Ярослава Мудрого. На ньому збереглося безліч графіті, які, можливо, відкриють невідомі сторінки з життя князя.

20 липня

Інші дати
Народився Микола Базилівський (Базилевський)
(1909, с. Суботів, Черкаська область – 1993) – український публіцист, літературознавець, театрознавець.  
Розгорнути
Народилася Оксана Вікул
(1921, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область – 2001) – українська балерина. Славилася виконанням українських танців  власного укладу з модерним спрямуванням.  
«Чорнії брови, карії очі, Темні як нічка, ясні як день, Карії очі - чарі дівочі! Де ви навчились зводить людей.» (Костянтин Думитрашко)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі