chrome firefox opera safari iexplorer

Черкаси обирають собі символ: козак, чайка чи … полуниця?

19 липня 2011 о 15:00

Символ, за яким Черкаси мають упізнавати не лише в Україні, а й за кордоном, обговорили під час круглого столу історики, представники мистецьких кіл, влади та громадськості міста, повідомляє «Прочерк».

Козак на коні найбільше відповідає історичним традиціям, переконаний доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Віталій Масненко. Окрім того, саме таким був герб Черкас, затверджений у 1791 році.

— Перш, ніж вести мову про символ, варто повернутися до офіційного герба. Він не відповідає тим вимогам, котрі склалися історично. Те, що ми зараз маємо на гербі, – козака з мушкетом – то дещо видозмінений символ війська запорізького. Але ж нам потрібно інакше ставити акценти. З наданням Магдебурзького права Черкаси мали герб, де був зображений вершник зі списом. Але в межах Російської імперії, яка не вітала і українську справу, і визвольні рухи, козак був прибраний з коня, тож нині ми маємо рештки від попередньої символіки. Тому якщо говорити про символіку Черкас, варто брати не нинішній герб, а давнє зображення – козака зі списом, — каже Віталій Масненко.

Фото procherk.info

Чайка ж, на думку історика Масненка, теж має свої традиції, однак трактується неоднозначно. З одного боку, це символ вільного лету, а з іншого – самотності й туги. Щодо полуниці, то такий бренд може трактуватися двозначно з підтекстом, який навряд чи можна пов’язати з Черкасами.

Те, що чайка — найближче всього до Черкас, проста і довершена, переконував художник Юрій Озеран, який колись створив цю чайку-символ, що наносилася на комунальні автомобілі.

— Ми хотіли розробити таку символіку, щоб людина глянула і запам’ятала, — розповідає він. – У той час розлилось черкаське «море», і з’явилося дуже багато чайок. От виникла така ідея, що мабуть, найближче всього до Черкас – це чайка.

Фото procherk.info

На захист чайки стали і музейники. Заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Кайдалова зовсім не пов’язує чайку з тугою: «Символи Черкас і районів, запроваджені у радянський час, — унікальне явище, яким захоплювались гості області».

Відомий черкаський скульптор Владислав Димйон вважає чайку перспективним брендом. «Чайка має дуже гарний вигляд, вона врізається у пам’ять. Картинка дуже лаконічна й довершена. І важливо, що вона прижилася в Черкасах. Тому я більше схиляюся до чайки», — зауважує митець.

Утім, на думку начальника відділу дизайну навколишнього середовища і реклами Черкаського міськвиконкому Оксани Поліщук, полуниця також викликає в людей не менш приємні емоції та спогади.

— Полуниця може існувати як бренд туристичного міста, з нею в багатьох пов’язані приємні спогади. Усі пам’ятають, що в радянські часи на Черкащині були великі врожаї полуниці, її возили на Москву великими партіями. Тому історично Черкаси вже можна асоціювати з полуницею, як Херсон з кавунами чи Миколаїв із помідорами. Також полуниця викликає приємні емоції, бо вона дуже смачна, ми згадуємо дитинство, коли ласували цією ягодою. А оскільки ми хочемо, щоб до нас приїжджали туристи, сім’ї з дітьми, то це теж має своє значення. І, нарешті, полуниця, котра має форму серця, асоціюється з коханням, сердечністю жителів, щирістю, — вважає пані Оксана.

Загалом же, на її думку, перш ніж вести мову про бренд, варто визначитися, що саме місто хоче отримати від нього: чи то викликати гордість у самих його жителів, чи просувати місто як туристичний центр. Але для будь-якого бренду головне, щоб він був упізнаваним, доступним, асоціативним.

Радник міського голови Світлана Неухацька запропонувала у питанні обрання символу Черкас орієнтуватися на 16-літніх підлітків. Адже бренд потрібен насамперед аби приваблювати туристів і поповнювати міський бюджет. А оскільки в цьому напрямку місто ще років 10 розвиватиметься, то якраз підлітки – то і є ті майбутні туристи. Тож потрібно думати, що б таке намалювати, аби зацікавити саме їх.

Загалом же, серед пропозицій були і об’єднати всі три символи в один, і розробити конкретні бренди-зображення для їхнього подальшого розгляду, і винести цю тему на обговорення жителів міста.

23 січня

Інші дати
Народився Богдан Ханенко
(1848, с.Лотоки Чернігівська область – 1917) – промисловець, колекціонер, меценат. Відіграв важливу роль у створенні Київського художньо-промислового та наукового музею.
Розгорнути