chrome firefox opera safari iexplorer

Громадські активісти: Київ будує – ЮНЕСКО дивиться крізь пальці

07 липня 2011 о 12:00

Україна уникла внесення її до «чорного списку» ЮНЕСКО цього року. Про це повідомили активісти громадських організацій, які повернулись із 35-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини у Парижі. Громадські спостерігачі на сесії були присутні вперше. За їхніми словами, суворі санкції, які обіцяла ЮНЕСКО минулого року, організація скасувала через свою недостатню поінформованість, а не через визначні успіхи держави у царині охорони пам’яток.

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відмовився від минулорічної ідеї внести низку українських пам’яток, серед яких Києво-Печерська лавра, до переліку об’єктів культурної спадщини, яким загрожує знищення– так званого «чорного списку». Туди включають, зокрема, архітектурні пам’ятки у зонах бойових дій, пояснюють громадські активісти, які були присутні на черговій сесії Комітету.Внесення до «чорного списку» небезпечне не тільки для міжнародного престижу держави, стверджують вони. У такому випадку під охорону міжнародної організації не зможуть потрапити інші цінні культурні пам’ятки, розміщені на території держави – а отже, їх збереження ставиться під загрозу.«Таємне» столичне містобудування

Цього разу в ЮНЕСКО були критичні зауваження до української офіційної делегації щодо двох міст – Києва і Львова. При цьому більше недоліків міжнародні спостерігачі виявили якраз у столиці, говорить представник громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко.

Окрім того, за словами активіста, постало питання про надання охоронюваного статусу історичному центрові Києва. Проте чомусь більшість будівельних робіт у центрі міста ведуться «у таємниці»: і від громадськості, і від Комітету, зауважує Ігор Луценко.

«Із Києва не було надано в ЮНЕСКО, як це потрібно за нашими міжнародними зобов’язаннями, жодного проекту будівництва, – зазначає активіст. – Тобто все, що будується в охоронній зоні Софії, впритул до Лаври, треба затверджувати в ЮНЕСКО, але цього не робиться. І от, власне, знову нас просять: надайте нам плани того, що ви там будуєте».

Проблема в тому, що рішення ЮНЕСКО мають рекомендаційний характер, тому в українських реаліях достатньо ефективними бути не можуть, вважає Марина Соловйова, адвокат у справах захисту буферних зон від незаконного будівництва.

«На сьогодні міжнародні організації – такі, як ЮНЕСКО – чомусь більш зацікавлені у збереженні української історичної спадщини, аніж українські чиновники», – говорить юрист.

Зокрема, як зазначили громадські активісти, сьогодні уже є погоджені плани на будівництво двох висоток у рамках «реконструкції» Андріївського узвозу.

Не моніторингом єдиним

Україні потрібні не спостереження та ультиматуми міжнародних організацій, а внутрішнє адекватне законодавство, каже Яків Дігтяр, перший заступник голови Державної служби з питань національної та культурної спадщини.

«Законодавство України приведено у відповідність із міжнародним законодавством, розроблені так звані буферні зони, режими використання цих зон. Але навіть буферна зона, затверджена щодо Софії… Скажімо, будувати можна на 15–22 метри, а далі приписка, зовсім мені не зрозуміла: у разі необхідності більш високої будівлі достатньо розробити історико-містобудівне обґрунтування, його погодити, а далі можна будувати все, що завгодно».

За словами громадських спостерігачів, Комітет всесвітньої спадщини планує повернутися до питання українських пам’яток у 2013 році. Тоді й може знову постати проблема «чорного списку».

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі