chrome firefox opera safari iexplorer

Рада нацбезпеки Ірану пообіцяла відкрити доступ до українського Інтернету

18 липня 2011 о 11:31

В Ісламській Республіці Іран ускладнений доступ до ряду українських Інтернет-видань, зокрема, www.ua.korrespondent.net, www.obozrevatel.com, www.segodnya.ua, www.bigmir.net та інших.

Про це повідомив Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, який перебував на минулому тижні у складі української делегації з робочою поїздкою в Ірані та провів ряд зустрічі з високопосадовцями цієї країни.

Зокрема, під час зустрічі з секретарем Вищої ради національної безпеки С.Джалілі, віце-спікер українського парламенту звернув увагу на забезпечення державними органами влади Ірану доступу до українських суспільно-політичних Інтернет-видань, якими користуються як громадяни України, які перебувають чи проживають в Ірані, так і всі, хто цікавиться суспільно-політичним життям України.

В свою чергу, секретар Вищої ради національної безпеки Ірану С.Джалілі дав доручення, щоб фахівці Вищої ради національної безпеки разом з працівниками Посольства України в Ірані усіляко посприяти доступу до українського Інтернет-медіаресурсу на території Ірану.

Як нещодавно повідомляв Інтерфакс, Іран вирішив ще більше посилити систему фільтрації в Інтернеті для того, щоб блокувати тисячі нових веб-сайтів, які суперечать владі Ісламської республіки. На даний момент в Ірані заборонений доступ до більш ніж 5 млн Інтернет-ресурсів, включаючи сайти «ВВС», «CNN» тощо.

«Рідна країна»

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути