chrome firefox opera safari iexplorer

На історичних пам'ятках Києва можуть розмістити QR-коди

18 серпня 2011 о 09:16

Заміну туристичним гідам запропонували столичні веб-дизайнери. На історичних пам'ятках Києва хочуть розмістити кьюар-коди — це зашифровані тексти у вигляді квадрата. Прочитати інформацію можна, сфотографувавши малюнок на мобільний телефон, там він автоматично перетворюється на повідомлення.

Що воно таке -  QR-код, в Україні мало хто знає, констатують автори цих робіт. Чорний квадрат, схожий на лабіринт — це зашифроване текстове чи цифрове повідомлення. Зрозуміти, що там написано можуть.

Тетяна Журій, організатор виставки: «В первую очередь, люди  у которых есть смартфоны или соответствующие программы, т.е., это на основе ОС Android, ну эти все современные телефоны. Люди, у которых есть в телефоне камера. Они тоже могут этим пользоваться. Им немножко сложнее, надо скачать программу, загрузить ее, она бесплатная в Интернете, и тоже расшифровывать эти коды».

Дмитро — перший перехожий, кому вдалося розібрати абстракцію.

Повідомлення англійською хлопець розібрав. І каже, якщо такі коди розмістити на усіх пам'ятках архітектури, іноземні туристи зможуть зорієнтуватися у місті і без гіда.

Дмитро Кордончик, киянин: «Человек, который не может разговаривать по-русски, по-украински, он просто с телефона снял его и у него просто высветилось, что это такое и для чего это тут стоит».

Зашифровані підказки у Києві — лише на виставці, а от у Львові та Вінниці — їх вже задіяли для туризму. У Галицькій столиці QR-коди розмістили на сотні найпопулярніших серед туристів об'єктів. На кожному — по 2 екземпляри — українською та англійською. Наразі у такий спосіб можна дізнатися лише назву та історію визначних місць. Однак, у майбутньому.

Ольга Кочмар, в.о.нач.управління туризму Львівської міькради: «Власники сучасних iPhone, iPad  підносячи до них свої пристрої будуть мати змогу побачити зображення об'єкту столітньої давнини, тобто фотографію, якій 100-150 і більше років. Тобто будуть мати змогу побачити старе зображення об'єкта і сучасне».

Юлія Фінгарет, 5 канал: «Створити QR-код не складно, варто лише відкрити в Інтернеті відповідну програму, ввести туди інформацію, яку ви хочете зашифрувати, і програма перетворить її на код».

Менш ніж за хвилину веб-дизайнер Ольга Луценко створила QR-код сайту 5 каналу.

Ольга Луценко, веб-дизайнер: «Вот у нас есть веб-адрес, мы его копируем, вводим в нужное поле, в одной из закладочек и справа сразу видите, как выглядит этот кьюарчик. Человек сразу телефоном сосканирует, получит веб адрес, и сможет зайти на сайт».

Дизайнерка хоче, щоб усі столичні пам'ятки прикрасили подібними шифрами. Єдина проблема -далеко не кожен має сучасний телефон, щоб їх прочитати.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі