chrome firefox opera safari iexplorer

Той, що молився за Україну…

18 серпня 2011 о 09:18

Сьогодні Україна відзначає 175-ту річницю від дня народження видатного письменника, поета, громадського діяча, автора слів відомої «Молитви за Україну» Олександра Кониського…

Біографічна довідка

Олександр Кониський народився 18 серпня 1836 року у селі Переходівці на Чернігівщині. Він навчався у повітовій школі у Ніжині та у Чернігівській гімназії і був звідти виключений за написання віршів українською мовою.

Належав до Полтавської «Громади», організовував недільні школи для дорослих і писав для них українською мовою підручники з граматики та арифметики.

1863 року Кониський був заарештований у Полтаві за звинуваченням у приналежності до нелегальної організації і висланий на 2 роки на північ Росії: спочатку до Вологди, а потім до Тотьми.

В свій час він став співзасновником львівських часописів «Зоря» і «Правда» та ініціатором створення у Львові Літературно-наукового товариства імені Шевченка.

Попри це, 1885 року Кониський був заарештований у Києві за звинуваченням в українському сепаратизмі та ув’язнений на 16 місяців.

Його роман «Не даруй золотом і не бий молотом» у 1871 році під час чергового обшуку конфіскувала і знищила поліція.

Письменник переклав українською мовою щоденник та повісті Тараса Шевченка і написав його двотомну біографію. Він перекладав з російської, польської, англійської, французької мов, уклав російсько-український словник.

Проте, найбільшу славу Кониському приніс його невеликий вірш «Молитва за Україну», який, покладений на музику Миколою Лисенком, став духовним гімном українців.

Помер у Києві 12 грудня 1900 року.

Франко про Кониського

«В хвилях тяжкого занепаду українського духу і українського слова він не раз бував майже одиноким незломним, бував «гласом вопіющим во пустині». А в хвилях оживлення і розповсюдження українського руху він усе стояв у першій лаві робітників. Справі рідного слова він присвятив своє перо; справі розбудження українського духу віддавав свої сили й свої помисли... Серед такої невтомимої праці заскочила його смерть».

«Молитва за Україну»

Вперше духовний гімн свідомих українців був опублікований у Львові в червні 1885 року. Того ж року на початку серпня вперше публічно виконаний у Тернополі. Минуло 126 років, як ця молитва-гімн глибоко запала в серце й душу кожного українця-патріота.

Свого часу історію появу гімну відслідкували з листування галицького літератора і громадського діяча Павла Кирчіва з Іваном Франком та його брата Богдана Кирчіва з Олександром Кониським.

26 березня 1885 р. Кониський повідомив Богдана Кирчіва: «На сей раз маю до Вас ось яку просьбу, я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя (псевдонім О. Кониського).

«Твір прекрасний, — тут же одгукується В. Шухевич, — але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно». Він просив передати Лисенку, щоб зробив полегшений, а як ні, то і так піде. Лисенко не зважив на «регіональні побажання». І вже 29 травня 1885 р. В. Шухевич повідомляє: «Молитву» передав для літографа, скоро буде готова, повідомлю Вас».

По смерті Лисенка з'являються нові редакції твору, іноді ще із змінами тексту. М. Юрченко подає у виданні «Микола Лисенко. Релігійні твори» три з них, найбільш відомі, з різними текстовими: аранжування В. Матюка, К. Стеценка та О. Кошиця. Остання набула найбільшого поширення.

Нині твір офіційно визнано духовним гімном України на рівні з державним.

ПРОСЛУХАТИ «МОЛИТВУ ЗА УКРАЇНУ» МОЖНА ТУТ (аудіотрек під номером 3).

Відзначення ювілею

18 серпня о 15:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбудеться відкриття виставки «Боже великий, єдиний! Русь-Україну храни…», яка присвячена 175-річчю від дня народження письменника.

В експозиції представлені матеріали з колекцій Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, Музею історії міста Києва, Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та приватної збірки Сергія Білоконя.

Виставка працюватиме до 4 жовтня 2011 р., за адресою: Київ, вул. Паньківська, 9. Музей працює з 10:00 до 17:00, вихідний день – понеділок.

Підготувала Юлія Кондрацька, «Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі