chrome firefox opera safari iexplorer

У Дніпропетровську покажуть кращі зразки Петриківського розпису

02 серпня 2011 о 13:45

Сьогодні , 2 серпня, о 16.00 у Дніпропетровському художньому музеї буде відкрито виставку «Петриківський розпис. Джерела та сучасність», присвячену 75-річчю заснування Петриківської художньої школи.

Про це «Рідній країні» повідомили в адміністрації музею.

Петриківський декоративний розпис є одним із унікальних проявів української художньої культури, створеної протягом століть працею і талантом наших пращурів і сучасників, яке втілює в собі духовне багатство і творчу щедрість українського народу.

Виставка «Петриківський розпис. Джерела та сучасність» відображає історію розвитку цього народного промислу від 1930-тих років і до сучасності.

Експозицію склали 184 твори з колекції Дніпропетровського художнього музею. Це і неповторні панно, від яких віє ароматом трав та квітів; і декоративні вази та тарелі, на яких красується петриківська пава; баклаги, в яких панує дух Придніпровських степів; скриньки, що зберігають в собі секрети майстерності.

Виставка триватиме до 30 вересня. В її рамках у вересні пройде кілька майстер-класів з петриківського розпису.

Довідка

1936 року в Петриківці на Дніпропетровщині було відкрито школу декоративного малюнку. Першими петриківськими чарівницями називали Т. Я. Пату, Н. А. Білокінь, І. У. Пилипенко.

Найвідомішою серед них була Тетяна Якимівна Пата — справжня художниця і талановита вчителька, котра відкрила двері у прекрасний світ мистецтва кільком поколінням. Серед послідовників Тетяни Пати такі відомі майстри, як Федір Панко, Василь Соколенко, Надія Шулик, Марія Шишацька, Іван Завгородній, Євдокія Клюпа.

1958 року Федір Савович Панко об’єднав окремих майстрів у цех підлакового розпису при промисловій артілі вишивальниць «Вільна селянка», який поступово реорганізувався у фабрику художніх виробів «Дружба». На початку 1970-х років Василь Соколенко, провідний художник цеху, очолив його, а Федір Савович створив експериментальну творчу майстерню. Ці значні майстри, що очолили два головні центри промислу й були викладачами у художній школі, зіграли неоціненну роль у тому, щоб не розірвався «зв`язок часів», щоб у майбутньому люди могли захоплюватися рукотворною красою петриківської квітки.

Періодом зміни поколінь можна вважати 1980-ті роки, коли спостерігається активний прилив обдарованої молоді. Серед майстрів того періоду творчими лідерами можна вважати Володимира Глущенка, Андрія та Марію Пікуш, Ганну Самарську.

Слід відзначити, що Марія Іванівна Пікуш зараз є директором Петриківської художньої школи.

У 1990-ті роки прийшла повна творча розкутість. Помолодшав, буйно розквітнув давній промисел. Нестримною фантазією кольорових і композиційних рішень вирізняються роботи майстрів 90-х: Наталки Рибак, Валентини Панко, Валентини Карпець, Ірини Назаренко, Тетяни Гарькавої. Остання викладала у Петриківській художній школі у 1983—1990 рр., а зараз веде клас петриківського декоративного розпису у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі.

«Рідна країна»

Фото надані Дніпропетровським художнім музеєм 

14 грудня

Інші дати
Народився Данило Апостол
(1654, с.Великі Сорочинці, Полтавська область - 1734) — український військовий і державний діяч кінця 17 — першої половини 18 століття, гетьман Лівобережної України в 1727—1734 роках.
Розгорнути
Народився Михайло Старицький
(1840, с.Кліщинці, Черкаська область – 1904) – українського письменника, режисера, театрального і громадського діяча. Він - автор п'єс «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Різдвяна ніч», «За двома зайцями».
Ніч яка, Господи, місячна зоряна, Видно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай! Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелиться в полі туман. (Михайло Старицький)
Розгорнути
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Відзначається у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Розгорнути