chrome firefox opera safari iexplorer

Як відзначили 200 років з дня народження Маркіяна Шашкевича

10 серпня 2011 о 11:15

Воістину, благословенна земля, що народила Маркіяна Шашкевича, духовного просвітителя і натхненника національного пробудження Галичини. Як світ постав із Слова, так і наш край постав із Слова, і Слово те було Маркіянове. Слово, що з сонця благословилося, з любові зродилося, на вірі зросло. Слово – вічне, як вічна під небесами матінка-земля. Цьогоріч нескінченим потоком линув народ у Підлисся, щоб приклонити коліна і зачерпнути у землі отієї живодайної сили, котра надихала поета на геніальність, вдихнути аромат того повітря, яке колись живило душу поета, засвідчити свою шану тому, хто прийшов у цей світ 200 років тому, а діяння його актуальні і у наш час.

Маркіян Шашкевич прожив коротке життя, проте воно як подвиг, адже, виступивши проти введення латиниці замість кириличного алфавіту, створивши власну абетку, якою ми користуємось і до сьогодні, вперше проголосивши проповідь рідною українською мовою, він чи не єдиний у той час розумів покликання греко-католицької церкви у збереженні традицій східного православного обряду у час тотальної латинізації українства. Він відстоював українське коріння свого народу, став наріжним каменем в історії не лише Галичини, а й всієї України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України, вшанування 200-річного ювілею Маркіяна Шашкевича мало відбуватись на державному рівні. Але…

Очікувалось більшого. Втім, святкування відбулось зусиллями Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, Львівської картинної галереї, обласної та місцевої влади, депутата обласної ради Тараса Батенка, і ще багатьох-багатьох меценатів, творчих людей, людей, яким не байдужа доля України, доля її героїв, які активно долучилися до проведення фестивалю української пісні і танцю «Чисті джерела Бугу» на батьківщині Маркіяна Шашкевича – у селах Підлисся та Білий Камінь.

Вшанування пам’яті отця Маркіяна розпочалось із науково-практичної конференції у відреставрованому музеї-садибі, що у с. Підлисся. Результатами своїх досліджень діяльності Маркіяна Шашкевича ділились кандидат філологічних наук, доцент Михайло Чорнопиский, співголова Шашкевичівської комісії Феодосій Стеблій, професор, доктор філологічних наук Любомир Сеник, професор Михайло Гнатюк, доктор історичних наук, заслужений працівник культури України, професор Богдан Якимович, професор, доктор філологічних наук Богдана Криса, професор, літературознавець Михайло Шалата, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук Микола Ільницький та інші.

Цікавим було літературно-мистецьке свято «Світло Маркіяна». Святі отці освятили воду у криниці, з якої пив сам Маркіян Шашкевич. Теплі слова про поета – з уст членів Спілки письменників України, депутатів обласної ради, діячів культури і мистецтва. І, як символ відданості, вплетені стрічки у вінок пам’яті Маркіяна.

Далі святкування перенеслось на сільський майдан у Білому Камені, де свою творчість представляли художні колективи району і не тільки. Чого тільки вартував виступ заслуженого вокально-хореографічного ансамблю «Галичина», художній керівник – заслужений працівник культури України О. Бобків, музичний керівник – заслужений працівник культури України П. Рачинський. Чарували своїм виступом народні артисти України Роман Гриньків та Лариса Дедюх. Катерина Малицька із м. Санкт-Петербург подарувала присутнім пісні «Одна калина» та «Мальви». А ще цілий калейдоскоп вишиванок, творінь народних умільців, не лише у виставкових палатках, а й просто у юрбі…

Недільного сонячного ранку людно було на Білій горі. Божественну Літургію служили владика Йосип Мілян та владика Венедикт Алексійчук. Мелодійний спів церковного хору церкви Миколая Чарнецького, пахощі ладану розносились далеко за горизонт. Відчувалась присутність якоїсь невидимої сили, що підносила людські серця у височінь, торкалась струн душі і не давала забути, що у цьому світі тлінне, а що – вічне. Підсилив ці відчуття виступ муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л. Ревуцького під керівництвом заслуженого діяча культури України Ю. Курача, уродженця Золочівщини.

Із словом-сповіддю перед отцем Маркіяном виступив письменник Роман Лубківський. Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич теж засвідчив свою шану великому генію нашого народу.

Тривало свято і у Білому Камені. На цей раз тішили присутніх своєю творчістю художні колективи сусідніх районів, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, соліст Київської національної опери наш земляк Сергій Магера, депутат обласної ради, поет-пісняр Теодор Кукуруза, ансамбль пісні і танцю Західного оперативного командування «За Україну, за її волю» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Миколи Орача, гурт «АнтитілА». Детальніше ми розповімо читачам «Народного слова» у наступних номерах часопису.

Приємно, що цьогорічне святкування мало досить високий культурний рівень, об’єднало творчу інтелігенцію з усієї України, стало свідченням того, що все таки у людських серцях незгасним вогнем горить полум’я любові до отця Маркіяна. Його українське слово русалкою виплило із неволі, ластівкою линуло в народ і як пам’ять залишається отой “вінок русина...”

Додала Леся ГОРГОТА

29 березня

Інші дати
Народилася Марійка Підгірянка
(Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська), (1881, с.Білі Ослави, Івано-Франківська область – 1963) - українська поетеса.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі