chrome firefox opera safari iexplorer

«Інвестори» самовільно захопили території біля скелі Писаний камінь

15 вересня 2011 о 17:32

Депутатська комісія Івано-Франківської обласної ради, яка була створена для вивчення земельного конфлікту довкола Писаного каменя на Верховинщині, дійшла до оригінального висновку: захищати землю від свавільних і впливових «інвесторів» з Донецька гуцулам доведеться самотужки. Сподіватися допомоги від влади, схоже, не випадає.

Ще навесні донецькі підприємці оголосили про намір орендувати землю біля Писаного каменя, що неподалік села Буковець.

У травні на сході селян особи, які називали себе інвесторами, вже оголосили про придбання 4 га біля Писаного каменя.

У власників сусідніх ділянок «інвестори» з Донецька намагалися докупити потрібну їм площу. Кажуть, робили гуцулам «пропозиції, від яких неможливо відмовитися». Але селяни таки ризикнули відмовитися. Не повірила обіцянкам підприємців і Буковецька сільська рада: депутати не дозволили оренду земель запасу.

Коли здавалося, що питання вичерпане, фактично на стороні «інвесторів» зіграла Верховинська районна прокуратура. Правоохоронці взялися судовими позовами домагатися скасування актів на право власності на землю, які належать чотирьом місцевим мешканцям. Мешканці отримали акти цілком законно, як і інші селяни, але, на лихо, їхні ділянки сусідять з гектарами донецьких і дуже тим сподобалися.

Після кількох публікацій у «Галицькому кореспонденті» на конфлікт між селянами і знахабнілими «інвесторами» звернули увагу депутати Івано-Франківської обласної ради. Спеціально створена депутатська комісія взялася допомагати громаді Буковця.

Першою — нехай невеликою, але обнадійливою — перемогою громади стало рішення Верховинського районного суду, який залишив позов прокуратури без розгляду. Але прокуратура не вгамувалася і звернулася з апеляційною скаргою, вимагаючи скасувати рішення райсуду і таки визнати недійсними держакти чотирьох селян, чиї наділи сусідять з територією донецьких.

Засідання в апеляційному суді призначене на 6 вересня. Але «інвесторів», схоже, рішення судів не цікавлять: вони почали самовільно захоплювати сусідні ділянки.

До Писаного каменя можна було дійти різними стежками — з села Черетів Буковецької сільради, з Верхнього Ясенова та Білоберізки. Якраз з боку Білоберезки і приглянулася стежка донецьким «інвесторам». За лічені тижні вони встелили шутровану дорогу, яка простяглася до самої скелі — легендарної пам'ятки природи місцевого значення.

Фото gk-press.if.ua

Гуцули дивуються, адже через брак коштів місцева влада декілька років ніяк не може закінчити 300 метрів дороги до центру Черетова. А тут раптом дорога до Писаного каменя, наче з неба впала... Неподалік від дороги встановили трансформаторну підстанцію. А біля неї, якраз на стежці, яка вела до Писаного каменя, облаштовують вертолітний майданчик. Місце будівництва зараз обгороджене: повсюди таблички «Приватна власність» та «Злий собака».

Фото gk-press.if.ua

Такого нахабства місцеві жителі не сподівалися. Адже всі будівельні роботи проводяться на самовільно захопленій землі.

Як повідомив голова депутатської комісії Ігор Шумега, власники земельної ділянки розміром 4 га обгородили територію майже 8 га. І заходилися ґаздувати на чужій землі, не зважаючи ані на якісь держакти, ані на рішення судів. До речі, збудована донецькими для власних зручностей дорога простяглася попід Писаним каменем аж до земель запасу сільської ради, яку депутати в оренду підприємцям дати відмовилися. Схоже, на думку місцевої влади та громади села «інвесторам» просто начхати. Свою трансформаторну підстанцію вони встановили на ділянці В'ячеслава Полоза, а вертолітний майданчик споруджують на території Івана Могорука, державні акти яких прокуратура саме зараз пробує скасувати в суді.

Будівництво повністю закрило прохід до Писаного каменя. Вантажівки з будматеріалами йдуть на гору одна за одною навіть на свята. А тим туристам, яких спокусила шутрована дорога з боку Білоберізки, кінець шляху доводиться долати лісовими хащами.

«До того ж, — розповідає один із власників земельної ділянки біля Писаного каменя Андрій Колімбровський, який теж судиться з прокуратурою, — люди неодноразово скаржилися правоохоронцям на самовільне захоплення їхніх земель. Але жодної відповіді не отримали». Більше того, за його словами, на час, доки справи розглядаються у судах, людські землі арештовані. Зате на них повним ходом господарюють донецькі - і прокуратура не бачить!

Ігор Шумега визнає, що вторгнення донецьких на буковецьку територію нічим іншим, як рейдерським захопленням, назвати не можна. Тому радить селянам дочекатися рішення апеляційного суду, а відтак — збирати громаду та зносити самовільні забудови.

Довідка

За легендою, на горі біля Буківця опришківський ватажок Олекса Довбуш закопав золото, срібло та коштовні камені. А щоб ніхто не відкопав, Довбуш відколов від гори Піп Іван велетенську брилу та привалив нею скарби. Так гуцульський фольклор пояснює походження скелі Писаний камінь на горі Копілаш.

Кам'яна брила довжиною 80 метрів та висотою до 20, яка знаходиться на висоті 1221 метр над рівнем моря, сьогодні має статус природної пам'ятки місцевого значення. Кажуть, що й Писаним називають цей камінь тому, що опришки обписали його своїми бартками (топірцями).

Біля Писаного каменя завжди багато туристів. До скель зручно підніматися не тільки з Буківця, а й із Верхнього Ясенова, Білоберізки чи Устерік. А в погожу днину можна навіть під'їхати лісовою дорогою.

Схили гори Копілаш навколо Писаного каменя густо поросли чорницями. Улітку для місцевих гуцулів збір ягід та грибів є основним заробітком. Неподалік також знаходиться полонина, куди на літо місцеві жителі віддають пастися худобу.

Закономірно, що наміри анонімного інвестора орендувати землі на горі не на жарт схвилювали селян. Люди бояться, що Писаний камінь обгородять і вхід зроблять платним як для туристів, так і місцевих.

23 березня

Інші дати
Народився Архип Люлька
(1908, с. Саварка Київська область – 1984) – український радянський конструктор турбореактивних двигунів для надзвукової авіації.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі