chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові пройде унікальний Фестиваль давньої музики

26 вересня 2011 о 12:45

У Львові 17–29 жовтня відбудеться ІХ Фестиваль давньої музики. У міських храмах та концертних палацах звучатимуть мелодії європейських країн від епохи середньовіччя до класики, повідомляє ЗІК.

Фестиваль започаткований 2003 року. На сьогодні це єдиний в Україні концертний захід, що в такому об’ємі і на такому професійному рівні представляє музику різних європейських країн від середньовіччя до класики – вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну та ораторійну.

Протягом минулих років фестиваль відвідали виконавці з Швеції, Швейцарії, Австрії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Чілі, США, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Росії, Білорусі, України. Фахівці з давньої музики не лише виступають в концертах, але й надають консультації та проводять курси майстерності.

Цьогорічний дев’ятий Фестиваль давньої музики у Львові буде присвячений манускриптові, що зберігається у Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка. Це львівська лютнева табулатура – одна з найбільших і найцікавіших збірок такого типу в світі.

Табулатура була створена у Кракові в XV I- на поч. XVII ст. і задокументувала появу нового, віртуозного стилю в європейському лютневому виконавстві. Згодом, з поступовим занепадом лютні, вона на кілька століть зникла з поля зору виконавців.

Збірка стала предметом докладного вивчення вже після її появи у Львові (1936 р.), а в повоєнний час – музичною легендою і настільною книгою для радянських музикантів 1960-70-хх рр., що відроджували ренесансове інструментальне виконавство, зокрема, гру на лютні. «Піратські» копії табулатури, незважаючи на обмеження і заборони, мандрували музичними шляхами світу – від Москви до Парижу і Базеля, від Кракова до Новосибірська.

«Слідами львівської лютневої табулатури» – це музична мандрівка, в яку запрошує своїх слухачів дев’ятий Фестиваль давньої музики у Львові, а пролягає вона через різні країни Європи XVI-XVIII століть і відлунює в музичній культурі сучасності, бо надихала (і надихає) численних дослідників та виконавців на її вивчення та відтворення – як в оригінальній версії, так і в численних транскрипціях, аранжуваннях, перекладах (Лєві Шептовіцкого, Мирослава Скорика, Олега Кудряшова та ін.).

В концертах фестивалю прозвучить (у різних версіях) музика з львівської табулатури, а також – з інших збірок тієї епохи.

Довідка

Гостями фестивалю стануть знамениті лютністи та інші фахівці з музики ренесансу і бароко – виконавці та науковці з Швеції, Швейцарії, Австрії, США, Ізраїлю, Польщі, України: ансамблі «Laude Novella» і «Starck Compagna», лютністи Анна Ковальска, Антон Біруля, Олег Тімофєєв і Степан Тихоненко, клавесиністи Крістофер Стембрідж, Світлана Шабалтіна і Ольга Шадріна, музикознавці Ніна Герасимова-Персидська і Лєві Шептовіцкій.

Основу фестивальних програм складе музика XVI-XVII століть – «золотої доби» лютні, представлена найкращими українськими і закордонними виконавцями.

Крім концертів, протягом фестивалю можна буде відвідати виставку дитячого малюнку «Барви музики бароко» (Кав’ярня «Штука»), виставку нотних рукописів і стародруків з фондів Відділу стародруків Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка, презентацію CD «Музика габсбурзького Львова», створеного за «живими» записами минулорічного фестивалю, презентацію документального фільму про давню музику в Україні «Мрії про минуле» (реж. О. Тімофєєв, США), що минулого місяця здобув премію Вашинґтонського кінофестивалю «За найкращий повнометражний документальний фільм».

26 липня

Інші дати
Народився Володимир Винниченко
(1880, м.Кіровоград  - 1951) — український письменник, драматург, художник, політичний і державний діяч. Співавтор Універсалів Української Народної Республіки, голова першого українського уряду (Генерального секретаріату). Автор тритомної  мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».
«Чудний наш народ - і сильний, і сумний... Мав героїв - і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю - і все життя жив рабом... Утворив багатство пісні - і сам її не знає...» (Володимир Винниченко)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі