chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові пройде унікальний Фестиваль давньої музики

26 вересня 2011 о 12:45

У Львові 17–29 жовтня відбудеться ІХ Фестиваль давньої музики. У міських храмах та концертних палацах звучатимуть мелодії європейських країн від епохи середньовіччя до класики, повідомляє ЗІК.

Фестиваль започаткований 2003 року. На сьогодні це єдиний в Україні концертний захід, що в такому об’ємі і на такому професійному рівні представляє музику різних європейських країн від середньовіччя до класики – вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну та ораторійну.

Протягом минулих років фестиваль відвідали виконавці з Швеції, Швейцарії, Австрії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Чілі, США, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Росії, Білорусі, України. Фахівці з давньої музики не лише виступають в концертах, але й надають консультації та проводять курси майстерності.

Цьогорічний дев’ятий Фестиваль давньої музики у Львові буде присвячений манускриптові, що зберігається у Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка. Це львівська лютнева табулатура – одна з найбільших і найцікавіших збірок такого типу в світі.

Табулатура була створена у Кракові в XV I- на поч. XVII ст. і задокументувала появу нового, віртуозного стилю в європейському лютневому виконавстві. Згодом, з поступовим занепадом лютні, вона на кілька століть зникла з поля зору виконавців.

Збірка стала предметом докладного вивчення вже після її появи у Львові (1936 р.), а в повоєнний час – музичною легендою і настільною книгою для радянських музикантів 1960-70-хх рр., що відроджували ренесансове інструментальне виконавство, зокрема, гру на лютні. «Піратські» копії табулатури, незважаючи на обмеження і заборони, мандрували музичними шляхами світу – від Москви до Парижу і Базеля, від Кракова до Новосибірська.

«Слідами львівської лютневої табулатури» – це музична мандрівка, в яку запрошує своїх слухачів дев’ятий Фестиваль давньої музики у Львові, а пролягає вона через різні країни Європи XVI-XVIII століть і відлунює в музичній культурі сучасності, бо надихала (і надихає) численних дослідників та виконавців на її вивчення та відтворення – як в оригінальній версії, так і в численних транскрипціях, аранжуваннях, перекладах (Лєві Шептовіцкого, Мирослава Скорика, Олега Кудряшова та ін.).

В концертах фестивалю прозвучить (у різних версіях) музика з львівської табулатури, а також – з інших збірок тієї епохи.

Довідка

Гостями фестивалю стануть знамениті лютністи та інші фахівці з музики ренесансу і бароко – виконавці та науковці з Швеції, Швейцарії, Австрії, США, Ізраїлю, Польщі, України: ансамблі «Laude Novella» і «Starck Compagna», лютністи Анна Ковальска, Антон Біруля, Олег Тімофєєв і Степан Тихоненко, клавесиністи Крістофер Стембрідж, Світлана Шабалтіна і Ольга Шадріна, музикознавці Ніна Герасимова-Персидська і Лєві Шептовіцкій.

Основу фестивальних програм складе музика XVI-XVII століть – «золотої доби» лютні, представлена найкращими українськими і закордонними виконавцями.

Крім концертів, протягом фестивалю можна буде відвідати виставку дитячого малюнку «Барви музики бароко» (Кав’ярня «Штука»), виставку нотних рукописів і стародруків з фондів Відділу стародруків Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка, презентацію CD «Музика габсбурзького Львова», створеного за «живими» записами минулорічного фестивалю, презентацію документального фільму про давню музику в Україні «Мрії про минуле» (реж. О. Тімофєєв, США), що минулого місяця здобув премію Вашинґтонського кінофестивалю «За найкращий повнометражний документальний фільм».

16 січня

Інші дати
Народився Гордій Коцюба (Коцегуб)
(1892, с.Костів Харківська область - 1938) — український письменник і публіцист.
Розгорнути
Народилася Леся Кривицька (Єлисеєва)
(1899, м. Чигирин - 1983) - українська актриса, народна артистка України. Ролі: Анна, Предслава ("Украдене щастя", "Сон князя Святослава" І. Франка), Ольга ("Три сестри" А. Чехова), матір ("Вій, вітерець!" Я. Райніса).
Розгорнути