chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові презентували словник староукраїнських імен

22 жовтня 2011 о 09:04

У Львові ужгородський науковець Павло Чучка представив історико-етимологічний словник «Слов’янські особові імена українців». У словнику – понад 2000 імен, які побутували у нас до введення практики називати дітей на честь святих.

Представлено книгу в рамках проекту депутата Львівської обласної ради Ірини Фаріон «Від книги – до мети» у Львівській політехніці, – повідомляє кореспондентка ЗІКу.

Вперше з роботою науковця читачі мали змогу познайомитися на Форумі видавців. Цього разу на зустрічі домінувало студентство.

Павло Чучка – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Зараз викладає в Ужгородському національному університеті. Імена вивчає ще з часів свого студентства. Він є, за визначенням Ірини Фаріон, справжнім чарівником і майстром у цій сфері.

Науковець, готуючи свій словник, працював над найдавнішими документами, які збереглися до сьогоднішніх часів. Вишуковуючи імена, досліджував їх походження, географічне поширення, етимологічне значення, національну та соціальну приналежність носіїв цих імен до певних етносів і прошарків.

Серед віднайдених ним українських є: Будило, Байка, Гостислав, Дзвінка, Жадан, Квітка, Живко, Любава, Радослава, Надій, Пригода, Росинка, Кудря, Світлик.

На представленні вчений розповів, що стародавні українські імена поступово зникали з вжитку від часів прийняття християнства і до XIII століття. Це пояснюється тим, що на одному з Вселенських соборів було видано рекомендацію називати немовлят при хрещенні іменами християнських святих.

Тоді ж давньоукраїнські імена почали свою трансформацію у прізвища, що й зараз часто трапляються у наших сучасників (як от Сергій Жадан). Цей процес тривав до XVI століття, оскільки таким нововведенням наші предки чинили шалений опір. Часто давньогрецькі, давньоєврейські, латинські імена українізувалися (July – Юлія – Уляна).

За словами рецензента книги, Світлани Медій-Пархомової, це перший етимологічний словник, у якому особові імена українців зіставляються з календарними іменами іншомовного походження, що вживалися народами центральних регіонів Європи.

До словника ввійшли імена, які збиралися мовником упродовж 40 років із численних давньоруських і староукраїнських пам’яток різних жанрів. У книзі є послідовний розгляд історії кожного слов’янського імені в алфавітному порядку, часі і просторі тощо.

Кілька порад науковця щодо вибору імені

Серед найперших порад — ім’я повинне бути не довгим, але і не односкладовим; має легко відмінюватися і не містити шиплячих чи інших важких для вимови звуків.

Як зауважив професор Павло Чучка, з-поміж 2220 імен, наведених у словнику, батьки, які почувають себе українцями, зможуть обрати на власний смак ім’я своїй дитині. Це імена, які вживалися ще у праслов’янській мові (навіть у її дописемний період), упродовж давньоруського та староукраїнського періоду, а деякі аж дотепер.

Щодо імен, які найбільше сподобалися самому автору словника, то кілька з них винесені на обкладинці книги.

На запитання, як назвав би власну дитину після 20-річної роботи над словником, Павло Чучка відповів, що, можливо, Домославом чи Любомиром.

За матеріалами zaholovok.com.ua

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути