chrome firefox opera safari iexplorer

На території Десятинної церкви росте сміттєзвалище?

11 листопада 2011 о 15:23

Купа гілля, пляшки від пива, пачки від цигарок, упаковки від напівфабрикатів і на додачу — старий огороджувальний щиток КП «Київенерго». Це далеко не повний перелік того, що тепер знаходиться на території незавершених розкопок першої кам’яної церкви Київської Русі — храму Богородиці.

Очевидно, звалище тут росте через те, що віднедавна ключів від воріт огорожі у Інституту археології чи у церковників УПЦ МП (які у травні незаконно зробили собі копію) просити не треба — частину паркану розламано. Тож потоптатися на рештках фундаменту, якому понад 1000 років, може кожен. І викинути сюди непотріб теж.

Як відомо, археологічні розкопки на території Десятинної не завершено — на це не виділяють коштів, а кам’яні рештки часто просто засипані землею, і без людського втручання руйнуються через вітер, сонце, дощі й перепади температур.

Дослідники говорять про необхідність завершення розкопок, консервацію й музеєфікацію території, натомість влада чомусь впевнена, що роботи завершено і треба зводити новий храм. УПЦ МП тим часом активно підтримує таку ідею, водить паломників, уже освятила ворота і наклеїла стікери з 90 Псаломом.

«Раніше на місці звалища, в «апендиксі» огорожі, поруч із валом, складували камені перед початком розкопок, — коментує Віталій Козюба, археолог, який п’ять років працював на території Десятинної. — Потім, коли ми пішли з території, поступово (не знаю, хто це почав — Музей історії чи церковники) туди стали скидати сміття. Підозрюю, що частка монастиря серед того значна — там же й викинуті листівки «За упокій» знаходили. Можу точно сказати — під час нашої роботи сміття на території Десятинної не було».

Для археолога стало новиною те, що на територію розкопок тепер може потрапити кожен бажаючий через розлом огорожі. Пан Віталій знову–таки припускає, що це справа рук монахів, які таким чином могли спростити доступ до святого місця паломників, яких водять до фундаментів.

Водночас дослідник зауважує, що Інститут археології, навіть за великого бажання, не може звернутися до правоохоронних органів, заявивши про факт нищення паркану. «Його, наскільки я знаю, встановлювали працівники «Укрпроектреставрації». Інститут археології був виконавцем робіт, субпідрядником, до паркану він стосунку не має», — пояснює пан Віталій.

До речі, журналісти «УМ» не знайшли на території Десятинної церкви «останків багатьох людей, які були поховані тут, просто зібраних у мішки і залишених на вулиці», про що заявив «регіонал» Юрій Мірошниченко, який обстоює ідею зведення на рештках фундаменту нового храму.

Нагадаємо, наприкінці вересня його законопроект «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві» зареєстровано у Верховній Раді. Проти «відродження» храму без повних відомостей про його вигляд висловлюється багато архітекторів, археологів, представників громадськості.

26 липня

Інші дати
Народився Володимир Винниченко
(1880, м.Кіровоград  - 1951) — український письменник, драматург, художник, політичний і державний діяч. Співавтор Універсалів Української Народної Республіки, голова першого українського уряду (Генерального секретаріату). Автор тритомної  мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».
«Чудний наш народ - і сильний, і сумний... Мав героїв - і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю - і все життя жив рабом... Утворив багатство пісні - і сам її не знає...» (Володимир Винниченко)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі