chrome firefox opera safari iexplorer

Пам’ять про Лесю Українку бережуть у грузинському Сурамі

07 листопада 2011 о 15:41

«Якби я не була українкою, то хотіла б бути грузинкою», – казала Леся Українка, яка захоплювалася мужністю грузинського народу. Ці слова видатної української письменниці пам’ятають у Грузії, де її ім’ям названі вулиці та школи.

Останні роки свого життя Леся Українка жила в різних грузинських містах, а її життєвий шлях обірвався у 1913 році в грузинському селищі Сурамі.

Сурамі розташоване за понад сотню кілометрів від Тбілісі. Леся Українка лікувалася там від сухот, адже селище славиться своїм курортним кліматом. Нині одне з його найвизначніших місць, поруч із Сурамською фортецею 12-го століття, – музей української письменниці.

Екскурсовод Ніно Салаґая перед музеєм Лесі Українки

Леся Українка вперше зацікавилася Грузією, спілкуючись із грузинським студентом у Києві, який був квартирантом її родини, розповідає екскурсовод Ніно Салаґая.

«Леся Українка знала 14 мов і давала уроки французької Нестору Гамбарашвілі. А Нестор давав їй уроки грузинської мови. Так виник її інтерес. Останні 10 років вона жила в різних містах Грузії. І свою безсмертну «Лісову пісню» вона створила саме в Кутаїсі, ось тут», – наголошує Ніно Салаґая.

​​Музей Лесі Українки відкрили в Сурамі у 1952 році, ще до смерті Сталіна. Письменниця проводила свої останні дні в іншому будинку, який не зберігся.

Нині на одній зі стін музею помітно велику тріщину, але екскурсовод не хоче на мікрофон коментувати проблему в приміщенні. Натомість вона розповідає про велику любов місцевих жителів до видатної українки.

Місцева школа носить ім’я Лесі Українки, в старших класах там викладають українську мову. Щороку восени в Сурамі проводять свято під назвою «Лесяоба» – влаштовують концерти, громада збирається коло погруддя Лесі Українки, поруч із музеєм. Звучать українська поезія та пісні, до Сурамі приїздять і представники центральної влади Грузії.

«Коли в нас була війна, то я думала, що нам не до того і свята не буде, напевно, але навіть у 2008 році ми змогли відзначити цей день», – згадує Ніно Салаґая святкування невдовзі після російсько-грузинської війни.

Експозиція музею Лесі Українки в Сурамі

У тому, як це роблять грузини, українці можуть повчитися, говорить голова Асоціації українців-мешканців Грузії Михайло Борис.

«В мене сльози були на очах, коли я почув вірші, які розказували грузинські діти з сурамської школи. Я своїм дітям, наш ансамбль приїхав, сказав: ми повинні краще знати свою мову. Просто сльози», – говорить лідер української громади.

​​Одна з грузинських туристичних компаній пропонує туристам із України спеціальний тур «До Грузії слідами Лесі Українки» – від Тбілісі і Телаві до Батумі і Сурамі. Але менеджер фірми Іраклій зізнається, що найменший інтерес в українців саме до цього маршруту. «За два роки було лише три групи на цей тур, на жаль», – говорить грузинський туроператор.

Тим часом у Сурамі завжди охоче готові прийняти гостей і розповісти про видатну українку.

30 травня

Інші дати
Народився Богдан Весоловський
(1915, м. Відень, Австрія - 1971) – український композитор, автор численних українських романсів («Прийде ще час», «Чорні очі», «Усміх»).
Розгорнути
Народилася Константина Малицька
(літературні псевдоніми Віра Лебедова, Чайка Дінстрова) (1872, с.Кропивник, Івано-Франківська область – 1947) - українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині.
Чом, чом, чом, О земле ти моя, Кохана ти мені, Кохана ти мені? Чом, чом, чом, О земле ти моя, Чарує так мене Ясна твоя краса? (Костянтина Малицька)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі