chrome firefox opera safari iexplorer

Позиватися до суду стає дорогим «задоволенням»

02 листопада 2011 о 12:24

«Мало їм хабарів, так вони ще й за звернення до суду вирішили дерти три шкури», — бідкаються прості люди, коментуючи новий Закон «Про судовий збір», який набув чинності відучора.

Державне мито тепер скасовано, але запроваджено так званий «судовий збір», який виявляється ще важчим для кишень пересiчного громадянина.

Водночас влада традиційно подбала про сильних світу цього — вони відтепер мають змогу «затикати рота» пресі судовими позовами на мільйони гривень про відшкодування моральних збиткiв.

Донедавна розмiр судового збору був прив’язаний до вартості позову й коливався у межах від 1 до 10 відсотків вiд заявленої суми. Але тепер, сплативши 2955 грн., будь–який олігарх може вимагати суд стягнути з журналіста чи видання суму з багатьма нулями. Саме це положення призводило до закриття найбільш сміливих та правдолюбних ЗМІ у 1990–ті роки й було анульоване у 2003 році. Сумно, але від сьогодні журналістських розслідувань, критики й просто інформації про чорні сторони життя «золотої влади» стане значно менше.

Що ж до судових витрат простих громадян, то з 1 листопада розмір судового збору визначатимуть, відштовхуючись не від неоподатковуваного мінімуму (17 грн.), а від мінімальної заробітної плати, яка була встановлена на 1 січня поточного року (це 941 грн.).

Тепер за заяву про розлучення доведеться заплатити 92 грн. (раніше — 8,5 грн.), за немайновий позов (визнання померлим, недієздатним) — 98,5 грн. (а не 17 грн.). За позови майнового характеру доведеться платити від 197 до 2955 грн. (раніше — 51—1700 грн.). Оскарження дій чи бездіяльності органів влади (зокрема, відмови у призначенні пенсій, надбавок, несплати законних пільг) подорожчає з 3,4 грн. до 29,94 — 1970 грн.

Збільшують також оплату в адміністративних та господарських судах, що може вдарити по невеликих підприємствах. «За заяву майнового характеру, що подавали до господарського суду, сплачували 1% суми позову — це не менше 102 грн. і не більше 25,5 тис. грн.

А з 1 листопада потрібно буде сплачувати 2% від ціни позову, тобто не менше 1 411,50 грн. та не більше 56, 46 тис. грн. Відтак максимальна ціна майнового позову зросла на сто відсотків!» — прокоментував зміни інтернет–виданню «Вголос» львівський юрист Андрій Яцишин.

Звертатися до суду у справі порушень авторських прав, права на відкриття, винахід відтепер теж доведеться «платно», хоча раніше позивачі з таких питань держмита не платили.

За роздрукування копій рішень суду чи навіть отримання копії в електронному вигляді також доведеться заплатити по 5 грн. та 15 грн., відповідно. Вводять плату за клопотання про забезпечення доказів i позову та за залучення документів до апеляційної та касаційної скарг. Судовий збір iтиме у спеціальний фонд держбюджету.

Від сплати судового збору звільняють осіб, які страждають психічними розладами, та їхніх представників, інвалідів ВВВ, інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів–чорнобильців 1 та 2 груп, споживачів, які звертаються з позовом про порушення їхніх прав. Не повиннi сплачувати збір також люди, які подають позови про стягнення зарплати, поновлення на роботі, відшкодування збитків, завданих каліцтвом, про стягнення аліментів, а також за подання позовів про уточнення списку виборців та у суперечках, пов’язаних iз виплатою компенсації, поверненням майна.

«Позиватися до суду стане дорогим задоволенням. Це зможуть дозволити собі лише небідні люди», — прокоментувала «Українському тижню» результат прийняття нового закону директор судового департаменту АО «АФ «АКТІО» Ольга Просянюк.

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі