chrome firefox opera safari iexplorer

Цієї зими можуть бути втрачені рештки фундаменту Десятинної церкви

28 листопада 2011 о 17:46

Науковці просять владу терміново вжити заходів зі збереження залишків фундаменту Десятинної церкви.

Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН повідомили академік НАНУ, директор Інституту археології НАНУ Петро ТОЛОЧКО; заступник директора Інституту археології НАНУ, начальник Архітектурно-археологічної експедиції Гліб ІВАКІН, а також заступник директора НДІ Інституту пам’яткоохоронних досліджень Мінкультури України Тимур БОБРОВСЬКИЙ.

Археологи переконані, що найшвидшим методом, зважаючи на початок зими, буде тимчасово засипати автентичні рештки спеціальним грунтом та облаштувати водовідведення з території місця розкопок. Тобто, у такий спосіб провести консервацію решток храму.

“Ми опинилися під загрозою втрати цих решток фундаменту Десятинної церкви. Я мушу сказати, що так чи інакше ми кожен рік щось втрачали, бо не було можливості ідеально захистити фундамент... А після того, як в нас завалився (у лютому 2010 р.) павільйон, який там був, то ситуація ускладнилась ще більше”, — прокоментував П.ТОЛОЧКО.

За його словами, минулої зими археологи по можливості самі законсервовували рештки фундаменту, частково присипаючи його. “Але це не гарантує їх збереження, бо піде сніг, котлован наповниться водою і це призведе до руйнування. Тому ми, археологи, забили тривогу...”, — сказав П.ТОЛОЧКО, відзначивши, що другу зиму розкопані автентичні залишки у відкритому стані не переживуть і зруйнуються.

Він повідомив, що, зважаючи на ситуацію, ще влітку археологи почали проводити консультації та радитись щодо того, як уберегти залишки фундаменту. В результаті всі зійшлися на єдиній думці – засипати.

“Фундамент необхідно засипати чи річковим піском, чи якимсь стерильним чистим грунтом, який би не утримував решток, задернувати майданчик, вивести на поверхні план Десятинної церкви, як ми це зробили свого часу, готуючись до святкування 1500-річчя Києва і тисячоліття хрещення Русі. І паралельно вирішувати проблему, що робити далі з Десятинною церквою. Бо якщо ми будемо чекати, поки наші різні чинники — і владні, і культурологічні, всі надумають врешті, а що ж воно буде, то виявиться, що нічого вже реставрувати не треба буде і нічого зберігати не треба буде”, — пояснив П.ТОЛОЧКО.

За його словами, “основний обсяг Десятинної церкви” обстежений, але залишились уточнити деталі, наприклад, що оточує храм чи його окремі конструкції.

Як зазначив П.ТОЛОЧКО, в ході археологічних розкопок “здобутий важливий науковий матеріал, який прояснює деякі питання архітектурного плану, архітектурного вигляду Десятинної церкви, але настільки кардинальних матеріалів, які б змінили наше уявлення, чи дали можливість для абсолютно наукової автентичної реконструкції храму, все таки у нас не з’явилося”. А без цього, наголосив фахівець, відбудовувати Десятинну церкву є “не науковим і не коректним підходом”, тому цього робити зараз не можна. Крім того, він звернув увагу, що жоден проект конкурсу з Концепції відновлення Десятинної церкви не дав конкретного вирішення проблеми музеєфікації.

“Нам би було страшно втратити таку автентичну пам’ятку, якою є сьогодні фундаменти Десятинної церкви. Якщо ми їх законсервуємо, засиплемо землею, задернуємо, то вони будуть зберігатися ще тисячу років, як вони стояли тисячу років до цього. І, може, нове покоління і дослідників, і архітекторів знайде більш оптимальний варіант виявлення цих фундаментів і їх музеєфікації. І тоді вирішать проблему цю краще, ніж ми вирішили її сьогодні ”, — зазначив П.ТОЛОЧКО.

За інформацією Г.ІВАКІНА, на цей час стан пам’ятки такий, “що на нього дивитися боляче”.

“Після падіння накриття 2 тис. кв. метрів археологи самі засипали та намагалися зберігати під час відсутності фінансування. Стан окремих елементів пам’ятки – незадовільний. Котлован на сьогодні в різних місцях має різну глибину: в деяких – 3,5 м, а там, де давньоруський рів Старокиївського городища – майже 8 м. Тобто, там величезна яма, яка збирає всі опади. Тобто, все, що є внизу, що ми розкопали і не розкопали, – воно зруйнується, загине”, — занепокоєний начальник Архітектурно-археологічної експедиції.

За інформацією археологів, ними були направлені відповідні звернення до керівництва Києва, а також керівництва країни.

Вітчизняних археологів підтримали також археологи Ермітажу з Санкт-Петербурга, які брали участь в розкопках залишків Десятинної церкви, які є фахівцями історико-архітектурних пам’яток східнослов’янського значення.

“Якщо ми цього негайно, буквально в найближчі дні не зробимо, а ми бачимо, що вже на порозі зима, ми втратимо цінну пам’ятку”, — попередив П.ТОЛОЧКО.

За його словами, голова Київської міської держадміністрації Олександр ПОПОВ вже висловив свою точку зору на проблему і підтримав думку археологів: “Він розуміє всю складність проблеми і необхідність вжиття термінових заходів. І, очевидно, зі свого боку він буде вживати своїх заходів”. Однак директор Інституту археології додав, що остаточне рішення буде прийнято після узгодження питання з профільним міністерством.

Для проведення робіт з консервації, за припущенням археологів, необхідно близько 700 тис. грн.

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі