chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві презентували печатку Київського магістрату XVI ст

19 листопада 2011 о 13:34

У столиці презентували матрицю великої печатки Київського магістрату XVI ст., яка підтверджує статус Києва як однієї з найдавніших столиць у Європі.

Печатку було презентовано на прес-конференції в УНІАН відомим колекціонером та меценатом Олексієм Шереметьєвим.

За його словами, це унікальна річ, яка проливає світло на історію України. Це єдина відома науці матриця печатки, якою користувалась київська влада 500 років, підкреслив експерт.

Він розповів, що вона була куплена у спадкоємців довоєнної приватної колекції і раніше про її існування нічого не було відомо.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України. Деякі з них спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі”, — наголосив колекціонер, висловивши сподівання, що йому вдасться створити у Києві музей печаток, і окрасою цього музею якраз і стане матриця печатки Київського магістрату XVI ст.

Науковий співробітник Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих Олександр Альфьоров розповів, що печатка датується початком XVI сторіччя, коли Київ оговтався від політичних та військових негараздів, відновив свою могутність.

«Ми можемо говорити про розквіт нашого міста, яке стає столицею не лише православного світу, але й того утворення, що згодом отримало назву Україна», — наголосив він.

На печатці відображений герб Києва – руки, які тримають лук зі стрілами, — та напис латиною «Печатка столичного міста землі Київської».

«Повірте, ступінь виконання цієї печатки говорить сам за себе: той рівень ювелірного мистецтва говорить про існування в ті часи в Києві високої культури, і коли нам намагаються навіювати думки, що 500 років тому на цій території був дикий степ та війни, ми бачимо, що печатка говорить про інше», — наголосив він.

За словами О.Альфьорова, це є черговим підтвердженням, що Київ з далеких часів був високорозвиненим містом.

«В цій печатці ми бачимо реальну історію того часу – сивої давнини, коли Київ був фортечним містом, Київ, який завжди був готовий відбивати навали з півдня, зі сходу, і саме про це говорять руки, які виступають з хмарин, натягуючи лук зі стрілою. Постійна готовність до оборони краю, церкви, своєї території», — наголосив О.Альфьоров.

Він вважає, що ця печатка може зняти багато питань щодо того, якими мають бути символи Києва, в тому числі герб міста.
Він підкреслив, що Музей Шереметьєвих готовий надати цю печатку для вивчення науковцям.

Кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Перкун розповів, що ця печатка презентована напередодні ІІ міжнародної Сфрагістичної конференції, яка проходитиме в Києві 18-20 листопада.

За традицією, у рамках форуму експонуватимуться печатки з приватного зібрання колекціонера та мецената О.Шереметьєва, які введені у науковий обіг силами новоствореного Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих.

Темою цьогорічного форуму стане «Печатка як форма міжкультурної комунікації від Середньовіччя до Нового часу». Цей захід відбуватиметься завдяки спільній роботі Інституту археографії та джерелознавства, Інституту історії України, Музею Шереметьєвих і Українського геральдичного товариства.

В Києві зберуться представники світової наукової спільноти в галузі сфрагістики – науки про печатки.

24 липня

Інші дати
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі