chrome firefox opera safari iexplorer

Україна може зберегти Кіотський протокол на кліматичних переговорах

29 листопада 2011 о 00:15

У Південній Африці розпочалися міжнародні переговори Організації об’єднаних націй зі зміни клімату. Головним питанням цього заходу, що триватиме до 9 грудня, є доля Кіотського протоколу після 31 грудня 2012 року, коли термін його дії завершиться.

Зустріч у Дурбані є останнім шансом збереження Кіотського протоколу, й Україна може відіграти важливу роль у збереженні єдиного міжнародного документу, який створений задля попередження проблеми зміни клімату.

Європейський Союз, Україна та ряд інших країн заявляють про відкритість щодо підтримки другого періоду. Це й зрозуміло, адже Україна зацікавлена у подовженні дії Кіотського протоколу. Передусім, це дає можливість використовувати гнучкі механізми, такі як проекти спільного впровадження та торгівлю квотами. Водночас деякі великі гравці, наприклад, Росія, Японія та Канада, заявили, що не планують підтримувати другий період протоколу.

«Україна може сприяти ухваленню другого періоду Кіотського протоколу. По-перше, треба представити реальні цілі зі скорочення викидів парникових газів у майбутньому, оскільки на даний момент ціль України означає збільшення викидів вдвічі. По-друге, потрібно відмовитися від переносу невикористаних квот на майбутнє. Ми вітаємо заяву в пресі представника Державного агентства екологічних інвестицій Вадима Сидяченка щодо готовності України відмовитись від переносу квот. Але Україна має це також відобразити у своїй офіційній позиції та заявити про це на міжнародних переговорах», — зазначила , координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька.

Загалом, зобов’язання більшості країн по скороченню викидів парникових газів є недостатніми. Рекомендовані вченими скорочення для утримання потепління до 2 С є 25-40% від 1990 року до 2020. Країни поки що заявили про сумарні скорочення в діапазоні 12-18% до 2020 року від рівня 1990.

Останній звіт Міжурядової групи експертів зі зміни клімату вказує, що ці зміни відбуваються швидше, ніж очікувалося, тож прогнози вчених щодо майбутніх наслідків не втішні. Економічні витрати на подолання наслідків зміни клімату зросли з кількох до 200 мільйонів дол. США на рік.

Вчені передбачають, що з вірогідністю у 99-100% збільшиться частота та інтенсивність екстремально-гарячих днів. З вірогідністю 66-100% загальна температура на планеті підвищиться до 3°С до 2050 року та до 5°С до 2100. Це особливо лякає, оскільки ті ж вчені встановили межу недопущення підвищення загальної температури на 2°С, після якої починаються катастрофічні та незворотні зміни клімату.

На переговорах ООН зі зміни клімату Україну будуть представляти представники Державного агентства екологічних інвестицій, Міністерства екології та природних ресурсів України та урядовці з інших міністерств. Також на переговорах будуть присутні представники громадськості, зокрема, голова Робочої групи неурядових організацій з питань зміни клімату.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

26 березня

Інші дати
День Національної гвардії України
Національна гвардія України — військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС). Як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та залученням нових військових кадрів на добровольчій основі з 13 березня 2014 року.
Розгорнути
День пам'яті гетьмана Івана Виговського
(?, с. Вигів Житомирської обл. - 1664) - гетьман Війська Запорізького, (1657 - 1659), київський воєвода (1659 - 1664).
Розгорнути
Народився Петро Барановський
(1892, Росія - 1984) – російський реставратор і дослідник пам'яток архітектури періоду Київської Русі. Врятував від знищення рідкісну пам'ятку домонгольської доби – церкву П'ятниця в місті Чернігів, наполягав на відновленні Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі