chrome firefox opera safari iexplorer

Українців закликають 26 листопада вшанувати пам’ять жертв Голодомору

17 листопада 2011 о 17:37

26 листопада в усіх обласних центрах країни, Києві та 32 столицях країн діаспори вшанують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932-33 років. Натомість за тиждень до роковин офіційна влада мовчить і не оголошує жодних заходів.

З ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», пройдуть вшанування в усіх містах країни. Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Натомість за тиждень до офіційного Дня пам’яті жертв Голодомору – 26 листопада – інформації про плановані державні заходи немає. Крім того, вчора український парламент відмовився на державному рівні у 2012 році вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932—1933 років.

Цьогорічний всеукраїнський громадський меморіальний захід буде, зокрема, присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 1932-33 років.

«Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!» – закликають українців організатори акції.

У Києві о 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від станції метро «Арсенальна» до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору. Хода буде присвячена дітям, вбитим і ненародженим.

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій. До участі запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні.

О 16-й годині 26 листопада – загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Це звернення підтримало понад 4000 провідних українських мистецьких і громадських діячів та просто небайдужих українців. Відтак, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21-25 листопада Уроки пам’яті Голодомору в Україні.

Нагадаємо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років був створений минулого року у зв’язку із намаганнями нової влади відмовитися від традиції вшанування жертв геноциду.

Незважаючи на закон, Президент Віктор Янукович публічно заперечував Голодомор як геноцид, втім, після значного громадського тиску, перші особи держави вшанували пам’ять мільйонів невинно загиблих, проте окремо від громадськості.

До складу комітету увійшли 38 знакових постатей в науковому, мистецькому та громадському житті країни:

Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі