chrome firefox opera safari iexplorer

Киянам покажуть виставку-дует рушників і ляльок

06 грудня 2011 о 08:23

У вівторок, 6 грудня, в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкриється виставка-дует Олександри та Лариси Теліженко, які представлять глибинний зміст прадавньої символіки народного мистецтва у рушниках та ляльках.

Ці два сакраментальні об’єкти народного мистецтва по-різному, але втілюють спільну особливу місію – захищати добро в нашому житті.

Рушник здавна вважався благословенням Життя. Його мова звернена до Всесвіту, він є посередником у спілкуванні Людини з Вищою Божественною силою. Рушники Олександри Теліженко – особливі і неповторні. Це тема всього її життя.

На основі глибинного дослідження історії рушника, його символіки, семантики, технік та художніх стилів – мисткиня творить рушник модерний, образний, монументальний, здатний органічно вписатися в сучасний інтер’єр чи стати мистецьким сувеніром. Такими є «Роде наш красний», «Шлях аріїв», «Тріумф жінки», «Холодний Яр», «Оратанія», «Роксолана» та інші рушники, що говорять до нас мовою символів про важливі етапи нашої історії.

З традиційних засад народного мистецтва, послуговуючись бароковим орнаментом, Олександра Теліженко творить «свій» оригінальний рушник. Витонченість його ліній і форм ставить мисткиню на щабель першорядний серед майстрів народної творчості в Україні. Майстрів, котрі традицію бачать у її неперервності і розвої. Саме тому вона стала автором Рушника національної єдності, який вишивала вся Україна.

Іншим традиційним оберегом в українській культурі є лялька. Цей символ – звернення до Людини. Її рукотворне тепло покликане пробуджувати найкращі людські почуття, здійснювати передачу від мами до доні досвіду бути жінкою-матір’ю, що відповідає за Рід і сім’ю.

Ляльки Лариси Теліженко адресні, неповторні і сучасні («Олеся», «Росава», «Наречена» та інші). Мистецтвознавець за фахом, маючи вроджений естетичний смак та тонке відчуття кольору і матеріалу, створила справжній національний мистецький сувенір.

Популярними є майстер-класи з виготовлення ляльки, які вона проводить у музеях і університетах, в дитячих садочках, літніх таборах, – даруючи людям радість творення свого особистого маленького оберегу. Лариса Теліженко є автором найбільшої в Україні ляльки-мотанки, що була виготовлена у 2010 р. у Львові й увійшла до Книги рекордів України.

Рушник і Лялька разом є космічним і земним благословенням найбільшої людської цінності – Життя. А ще їх поєднує вишивка. Не випадково виставка збігається зі святом вишивальниць (17 грудня). Вишивка – це добра магія, що прирівнюється до молитви. В ній втілені закони Краси і Ладу.

То ж мета цієї виставки – благословення України на порозі Нового 2012 року на добру Долю!

Виставка діятиме з 6 по 20 грудня 2011 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30. Вхід до музею Івана Гончара, який знаходиться за адресою вул. Івана Мазепи, 29, для дорослих — 15 грн., для дітей та пенсіонерів — 3 грн.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

21 вересня

Інші дати
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі