chrome firefox opera safari iexplorer

«Сестро, сестро» Оксани Забужко

09 грудня 2011 о 11:14

В струм Забужчиного тексту входиш точнісінько, як в холодну річку, — мокро-огидно, пекучо-холодно, але водночас і цікаво-лячно. Треба перебороти себе й пірнути з головою!

Тіло вмить призвичаюється до льодяного середовища, зріднюється з його владою і, на диво собі самому, починає вигравати незнаним збудженням та захватом від енергетики чужого стихії. Ти начинаєш розуміти риб, що сталево виблискують вигинами сильного тіла в ручаях зимових джерел, і сам стаєш, ніби теплокровним дельфіном, котрий волею еволюції опанував кришталеві, неспішні й довгоструйні водяні потоки річок та морів. Стаєш прихильником оригінальної мови талановитої письменниці.

„Сестро, сестро” – безумовно, оповідання про родину авторки, хоча вона надала персонажам інші імена. Переказ не має сенсу – треба читати, а ось власними алюзіями (думками, навіяними текстом) можу поділитись.

Людина живе у світі своїх мрій. Часто вони настільки реальні, що нічим не відрізняються від довкілля. Часто, коли оточення не задовольняє нас або вороже нашим намірам, мрії перемагають ненависну дійсність і стають реальнішими за несприятливе середовище. Людина виходить з під огидної влади дійсності й поринає у світ приємних марень. Саме так вимріяний світ рятував українців по тюрмах, концтаборах, у Сибіру, куди їх запроторювала спочатку російська, згодом радянська влада.

Через те, що світ вигадок-мрій був здавна обжитий людством і заселений виключно любимими, коханими, бажаними персонажами, настільки ідеальними, що їх годі шукати серед знайомих, — зовсім новий віртуальний світ комп’ютера виявився для землян не чужим, а напрочуд впізнаним і рідним!

Люди-людоньки стомились од війн і шаленства ХХ століття. Люди-людосеньки не хочуть бачити криз і викликів ХХІ віку. Вони із захватом поринають у мрійний світ компа, що є ковтком бажаної райської насолоди!

Коли Дарка (Оксана Забужко) була маленькою, комп’ютера ще не було, та він і не був потрібний дівчинці, яка почала читати, тільки-но розпрощавшись із нічним горщиком, та мала за балакучих друзів Вінні-Пуха і П`ятачка. Як більшість малих дівчаток вона хотіла мати живу ляльку – сестричку, що б оселилась з нею в їхній убогій квартирі та помагала розсовувати нудьгу довгих вечорів, була слухняною і кращою товаришкою за шкільних нетямущих подруг. Дарка-Оксана у країні мрій жила разом із своєю сестрою. Поки сусідка по парті не вбила цю мрію своєю зневірою…

Згодом виявилось, що у її матусі теж була мрія народити ще одну доню-золотко-серденько, власне продовження на землі. Але залізна сокира радянської влади – невсипуще НКВД — у жахливому реальному світі настільки залякала молоду жінку, що ніжний пуп’янок доні-зародку довелось викидати у холодну зиму дійсного страху, залишивши від мрії лише „обрізки сирої печінки в чорних, масних згустках крові”…

Жіноча душа – ніжна і вразлива субстанція. Розлучення з мрією-донею-сестрою для обох жінок — старшої і меншої – дорівнювало вбивству. А вбивцям жити на землі важко. Оскільки вони своїм страшним вчинком самі у собі вбили світ-мрію-порятунок. Так трактує відсутність сестри письменниця Оксана Забужко.

Вона дорікає собі, матусі, жорстокій реальності в тому, що не зберегла свою сестру. Навіть більше. Навіть додає до смерті ненародженої дівчинки ранню смерть батька, колишнього в’язня концтабору, вічно переслідуваного страхом перед всемогутнім НКВД, і вважає, що саме такими страшними жертвами вони з матір`ю купили собі спокій. „Два життя склались на те, щоби повністю відкупити твоє власне. Цілих два. Але ти – ти проскочила, Дарцю”, – так картає себе доросла Оксана. І невимовний біль втрати й провини назавжди поселився у її запалих очах.

Однак її міркування не вірно. Не можна усе життя картати себе за нездійсненність вигадок-МРІЙ. Оскільки ми живемо все ж у світі реальних ДІЙ, а більшість мрій у реальності просто були б не життєздатні. До того ж і ми самі не вічні. Сумом, приреченістю, фатальним вироком: твоє життя коштує смерті родича — письменниця примушує й читачів шукати у собі приховані вади, звинувачення у загибелі близьких людей. Але річ у тому, що висока якість життя взагалі підтримується смертю слабких індивідів. Життя чудово, проте воно й жорстоко. І зайве копирсання у мріях та вигадках лише послаблює нас, вкорочуючи віку…

Тому, можливо, для знаної письменниці, яку читають в Україні та за кордоном, важливіше вселити у душі прихильників не розпуку за давно минулою мрією-сестрою, а НАДІЮ? Бо єдина дочка її батьків – Оксана Забужко — вижила, не зважаючи на страшні часи, здобула освіту, й головне, відзначилась оригінальним талантом і змогла розповісти ПРАВДУ про жорстоку добу страху в радянській імперії. Страху, який вбивав світ мрії і людей в реальному світі. Який назавжди скалічів душі тих, кому довелось жити під його владою.

Ірина Молчанова, член НСПУ, м. Маріуполь

21 вересня

Інші дати
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі