chrome firefox opera safari iexplorer

Алупкинську лікарню відстояли від медичної «оптимізації»

24 лютого 2012 о 08:42
news.allcrimea.net

Січневі події в Алупці, пов’язані з реорганізацією місцевої лікарні, набули широкиого розголосу не лише на території Великої Ялти.

Не дивно — бо, по суті, йшлося про скорочення штатів і ліквідацію держлікарні як такої. До того ж, за рішенням Ялтинської міської ради, без обговорення цього питання з алупкинськими лікарями і громадськістю.

Та що там обговорення, адже головного лікаря навіть на сесію не запросили, а сповістили його про ухвалене рішення поштою. Таке, як небезпідставно думають кримчани, може статися і в інших населених пунктах, з огляду на майбутню реформу (або так звану оптимізацію) охорони здоров’я в Україні, що вже реалізується в чотирьох пілотних областях.

Нехтуючи громадськість і медиків

Алупкинська лікарня — найстаріша на півострові, їй цього року виповнюється 95 років. Про затребуваність цієї лікувальної установи жителями не лише Алупки, а й прилеглих сіл і селищ промовисто свідчить статистика. Так, за 2011 рік курс стаціонарного лікування пройшли: у неврологічному відділенні — 582 особи, в дитячому — 987 дітлахів, у терапевтичному — 317 хворих. Одинадцять тисяч (!) викликів прийняла «Швидка допомога».

З початку алупкинської афери минуло небагато часу. Проте вже є можливість зробити певні висновки й поміркувати про нездорову в охороні здоров’я тенденцію з боку місцевої влади. Давайте повернемося назад і згадаємо, як це було.

Тривожна новина сколихнула Алупку в п’ятницю 13 січня — Ялтинська міськрада повідомила про ухвалення рішення щодо реорганізації лікарні. Це передбачало ліквідацію її як юридичної особи, переведення у статус поліклініки, приєднання до міської поліклініки Ялти, а відділення «Швидкої допомоги», відповідно, до ялтинської станції «ШД» (з передачею майна, прав і обов’язків).

Але ж буквально напередодні цих подій на розширеному засіданні Кабміну України з Комітетом з економічних реформ Президент Віктор Янукович зажадав від міністра охорони здоров’я Олександра Анищенка співробітництва з населенням у питанні закриття медичних закладів, підкресливши, що «закривати лікарні в регіонах не можна без згоди громадськості».

У ту само злощасну п’ятницю медпрацівники та жителі Алупки провели мітинг і загальноміські збори, на яких було вирішено скликати позачергову сесію міськради, організувати громадські слухання й розв'язувати питання з урахуванням інтересів виборців, а також звернутися до суду та вищих інстанцій із вимогою скасування рішення ялтинської міськради. Протестна хвиля своє зробила. Підключилися засоби масової інформації Криму та України, і вже 16 січня Прем’єр-міністр Микола Азаров вимагав переглянути рішення про закриття лікарні й притягнути до відповідальності посадових осіб, що сприяли його прийняттю.

Як повідомляло Головне управління інформполітики Радміну АРК, рішення Ялтинської міськради 18 січня було зупинено, начальник відділу охорони здоров’я курортної столиці Криму отримав стягнення. «Лікарня працюватиме в старому режимі. Рішення з оптимізації ухвалюватимуть із залученням місцевої громади та медичного колективу», — запевнив Голова Ради Міністрів АРК Анатолій Могильов.

«Стрілочника» знайшли швидко. Ним визнали главу управління охорони здоров’я Ялтинського міськвиконкому, котрий «надав не зовсім об’єктивну інформацію керівництву міста, внаслідок чого було ухвалено рішення про зміну статусу лікарні». Хоча на зустрічі зі співробітниками лікарні та представниками громадськості Алупки 16 січня на запитання вчителя алупкинської школи Наталії Гостищевої про реорганізацію: «Кому на думку спала така «світла» ідея?», ялтинський міський голова відповів прямо: «Мені».

Із прицілом на ласий шматочок

Кажуть, історія не має умовного способу. І все-таки, якби відбулася та сама «оптимізація», тисячі жителів Алупки, Фороса, Стройгородка, Гаспри змушені були б звертатися по медичну допомогу до Лівадійської лікарні або до Ялти. А діставатися туди, особливо в курортний сезон, досить клопітно. І недешево. Плюс черги. Ще дорога назад. І, будемо відверті, лікарняні палати у стаціонарі не безрозмірні — то як тоді бути в екстрених випадках?

Ялтинські депутати ухвалювали своє рішення «на виконання Програми економічних реформ України», посилаючись на закон про місцеве самоврядування та розпорядження міського голови Олексія Боярчука, який підкреслював, що «кількість ставок медиків значно перевищує необхідну на 8 тисяч жителів Алупки».

Водночас ялтинський міський голова визнає, що в літній період, коли населення регіону зростає більш як у чотири рази, на медпрацівників навантаження значно збільшується. Про яке скорочення тоді може йтися? Тут про додаткові ставки лікарів замислитися б, щоб надавати якісну медичну допомогу.

Звідки, власне, взялася необхідність ліквідації лікарні і скорочення персоналу? Виявляється, у ялтинського бюджету є гостра потреба в коштах, а на утримання Алупкинської лікарні лише 2011 року було спрямовано понад 8 мільйонів гривень. І йти на непопулярні заходи міськрада має намір не тільки в Алупці — загалом у Великій Ялті передбачається скоротити, за словами Боярчука, 1600 медичних працівників, «щоб відповідати нормам Кабінету Міністрів України». Про це градоначальник повідомляв ще восени минулого року на оперативній господарській нараді.

Головлікар Алупкинської лікарні Геннадій Проскурін твердо переконаний: якщо йдеться тільки про економію бюджетних коштів, то здійснити її трудовий колектив може і без зміни статусу установи. Можливості для цього є, якщо буде досягнуто взаєморозуміння з Ялтою і МОЗ Криму. Але, як бачимо, «взаєморозуміння» вдалося досягти лише після втручання вищих органів влади.

Медики і жителі Алупки припускають, що спроба реорганізації лікарні, розпочата ялтинською владою «на шляху до оптимізації охорони здоров’я», пов’язана із земельними питаннями. Два гектари південнобережної земельки, воістину безцінної, та ще з гарною парковою територією з усіма комунікаціями й під’їзними шляхами, погодьтеся, ласий шматочок. Утім, ялтинський міський голова переконував, що ця ділянка і будинок лікарні залишаться в розпорядженні Алупкинської міськради.

Але, як мовиться, обіцяти — не значить одружуватися. До того ж прецеденти вже є. Лікар Кирило Копичук і співголова Громадського комітету Великої Ялти Григорій Тараненко наводять конкретні приклади.

Так, реорганізація санаторіїв «Сімеїз», «Зелений мис», дитячої оздоровниці «Крим» завершилася тим, що ці лікувально-курортниі установи вже практично не існують, земельні ділянки приватизовано, система охорони здоров’я зруйнована.

А після перетворення Кореїзької лікарні на амбулаторію жителі селища Гаспра змушені діставатися на прийом до лікарів в Алупку або Ялту.

Що ж із цього випливає?

На нашу думку, можна зробити єдиний висновок. Спроби скорочувати й ліквідовувати лікарні під маркою «реформи медичного обслуговування населення, оптимізації мережі лікувально-профілактичних установ» напевно робитиме місцева влада в різних регіонах України й надалі. А для того, щоб протистояти незаконним діям чиновників, людям важливо чітко уявляти собі, для чого було прийнято в країні Програму реформ і базові закони.

Але повернімося до Алупки. Яка нині тут ситуація?

— Ми працюємо. І продовжуватимемо працювати, в повному обсязі надаючи медичні послуги населенню, — розповів головний лікар міської лікарні Геннадій Проскурін. — Трохи оптимізували штат технічного персоналу, але медична служба залишилася в тому ж складі. Лікарня в Алупці буде. Це рішення прийнято однозначно на рівні МОЗ Криму та України.

Роман ЧЕРЬОМУХІН, Віктор МЕХОНЦЕВ, «Голос України»

Розділи: Суспільство

17 жовтня

Інші дати
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі