chrome firefox opera safari iexplorer

«Кохання по-українськи» представили у столиці

14 лютого 2012 о 11:02

Місцеву альтернативу святкуванню дня Святого Валентина запропонували в понеділок у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Гості свята, а це переважно молодь, мали змогу потанцювати під народні пісні і разом розмалювати писанки, щоб дізнатись більше один про одного. 

Дійство під назвою «Кохання по-українськи» в музеї проводять вдруге. За словами однієї з організаторів заходу Юлії Червінської, із днем Святого Валентина, який святкують 14 лютого, воно пов’язане тільки опосередковано, оскільки згадане свято – запозичене і відзначається в Україні відносно нещодавно.

«Є Стрітення, яке от буде 15 лютого, коли стрічається весна із зимою, тобто так само це можна порівняти із тим, як чоловік зустрічає жінку. А дня Святого Валентина як такого в Україні не існує, – зауважує Юлія Червінська. – Тому ми показуємо альтернативу, як можна відсвяткувати, власне, «в українському стилі», тому що в українців дуже багато традицій, багата культура, з якої можна черпати сюжети».

На вході до експозиції гості свята могли побачити освідчення в коханні в українському кіно, а також взяти участь у лотереї, отримавши в результаті або сувенір на згадку від музею, або зразок еротичної поезії від українських літературних класиків, якої не зустрінеш у шкільній програмі.

Життя «у чотири руки»

Для уже сформованих пар музейники проводили психологічний тренінг «У чотири руки»: пара повинна була спільно розмалювати писанку, після чого отримувала «портрет» свого імовірного подальшого співжиття. Проводила тренінг не фаховий психолог, а інша співробітниця музеюГалина Безкоровайна.

«Ідея цього тренінгу – бачити людей, її і його, як вони працюють над чимось. Як правило, вони роблять щось одне. Наприклад, коли це писанка, то вони роблять одну писанку на двох. І тоді я вже спостерігаю: хто з них ініціативу бере в свої руки, а хто дозволяє це робити, – розповідає вона. –А вже під кінець, коли вони вже роботу зробили, я можу розказати про них, як про пару щось конкретне. Але я абсолютно не претендую на стовідсоткову достовірність. Це все із розряду чогось напівсерйозного».

Ініціатори свята кажуть, що плекають саме українські традиції, але нововведенням цього року була не надто питомо українська розвага – так зване «швидке побачення», коли учасники коротко спілкуються з різними людьми.

Для гостей свята у музеї виступав фольклорний гурт «Кралиця».

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути