chrome firefox opera safari iexplorer

Львівські науковці теж виступили проти передачі духовних святинь Росії

08 лютого 2012 о 13:40

Депутати та науковці Львівщини виступають проти прийняття Верховною Радою законопроекту №9690 «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійних організацій», який 12 січня 2012 року був зареєстрований в парламенті членами Партії регіонів та Компартії.

Про це йшлося на прес-конференції 8 лютого.

«Авторами законопроекту замислюється широкомасштабна афера, яка може мати катастрофічні наслідки для української культури, духовності», – заявив голова постійної депутатської комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження і ЗМІ Львівської облради Орест Шейка.

На думку голови постійної депутатської комісії освіти і науки Львівської облради Юрія Підлісного, зважаючи на непросту ситуацію, яка розгоряється у православ’ї, можна говорити про фактичну передачу українських святинь у приватну власність не УПЦ МП, а РПЦ. «Не виключена зміна статусу УПЦ МП – тоді вийде так, що ці національні святині ризикують потрапити у власність чужої держави», – сказав Підлісний.

«Тому ми повинні категорично протестувати проти таких маніпуляцій», – наголосив він.

Професор, завідуючий кафедрою реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Микола Бевз також переконаний, що святині ні в якому разі не можна передати у приватну власність.

«Якщо є об’єкт, якась частина спадщини в музеях, вона є доступна, над нею працюють науковці. Якщо це заховано у приватну колекцію, очевидно, це вже залежить від волі та інтелекту приватного власника. На жаль, розуміння значення цих цінностей, навіть, на рівні найвищого рангу церковнослужителів ми сьогодні не маємо. Тому ситуація є дуже складною. Ні в якому разі не можна допустити, щоб цей скарб перейшов за закриті двері», – підкреслив науковець. На думку Бевза, саме таку позицію підтримали б і російські науковці.

Провідний науковий спеціаліст Інституту «Укрзахідпроектреставрація» Василь Слободян зауважив, що українські святині, які перебувають в користуванні УПЦ МП, на сьогодні є в дуже плачевному стані.

«Церкви, які передані до Московського патріархату, особливо найцінніші пам’ятки – Києво-Печерська лавра, Почаївська лавра перебувають у тяжкому стані. Церква, яка має великі гроші і допомогу з боку іншої держави, робить там, що хоче», – наголосив Слободян.

«У Почаївській лаврі розпочали будівництво величезного храму, який практично «задавить» стару лавру, яка є пам’яткою не тільки російського православ’я, а й греко-католицизму. Адже саме у Почаївській лаврі була одна з найбільших друкарень, яка обслуговувала всю Греко-католицьку церкву Правобережної України. Подібна ситуація з Києво-Печерської лаврою. Ми вже не раз чули, як монастир розбудовує все, що може і як може. І доступ до пам’ятки є обмежений, що недопустимо», – додав науковець.

На його думку, згаданий законопроект – «намагання передати святині в приватну власність, щоб вони перестали бути українською спадщиною».

Нагадаємо, 12 січня 2012 року був зареєстрований законопроект № 9690 «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійних організацій».

Цим проект документу передбачається передача українських святинь, зокрема, комплексів Почаївської та Київсько-Печерської лавр у власність Московському патріархату.

Згідно з проектом закону, Кабінету міністрів доручено в 3-місячний термін вирішити питання стосовно передачі об’єктів, розташованих у Кременецькому районі, Свято-Богоявленському жіночому монастирі Тернопільської єпархії і Почаївській Свято-Успенській Лаврі Української православної церкви (Московського патріархату) та об’єктів, розташованих у місті Києві – у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі (чоловічому монастирі) УПЦ (МП) без права відчуження і зміни призначення переданих об’єктів.

Авторами законопроекту є народні депутати фракції Партії регіонів Андрій Деркач, Василь Горбаль і Дмитро Шенцев, член фракції Народної партії Сергій Гриневецький, член фракції Комуністичної партії України Олександр Голуб, а також глава депутатської групи Реформи заради майбутнього Ігор Рибаков.

24 травня

Інші дати
Кирило Стеценко
1882 – український композитор, хоровий диригент, культурний і громадський діяч, священик. Створив кобзарську школу; організатор мандрівних хорових капел, засновник музичної бібліотеки. Автор кантат, опер та ін.  
Розгорнути
100-річчя від дня народження Михайла Стельмаха
1912 – Михайло Стельмах – український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей, романів «Кров людська – не водиця», «Велика рідня», «Хліб і сіль» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Нехода
(1910, с.Олексіївка, Харківська область – 1963) - український поет, письменник, журналіст. Збірки: «Початок пісні», «Тобі, кохана» та ін.
«У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялинонька І зайчик з нею ріс.» (Іван Нехода)
Розгорнути
Народився Олександр Богомолець
(1881, м. Київ – 1946) - відомого українского патофізіолога, основоположника школи патофізіологів.
Розгорнути