chrome firefox opera safari iexplorer

На Тернопільщині вшанували пам’ять Патріарха Йосифа Сліпого

18 лютого 2012 о 21:22

Сьогодні ми не маємо серйозних, наукових, аналітичних досліджень постаті Йосифа Сліпого. А велика постать Патріарха потребує і серйозного підходу, і багато часу, щоб осягнути велич цієї людини та висвітлити різні аспекти.

Донедавна досліджувати період його ув’язнення було не можливо через відсутність чи закритість джерел. Але вивчення цієї постаті необхідне.

Таку думку висловив проректор Українського католицького університету, історик Олег Турій. 17 лютого він взяв участь в урочистостях з нагоди 120-річчя від дня народження Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого, які відбувались у селі Заздрість, що на Тернопільщині.

У музеї-садибі Патріарха, архиєписикоп і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василь Семенюк та екзарх Луцький Йосафат Говера спільно з священиками відслужили Божественну Літургію.

Владика Йосафат Говера вважає, що саме постать Патріарха має стати орієнтиром для вірних: «Ми мусимо бути свідомі того, що не знаємо, які труднощі та випробування чекають на нас у майбутньому. Але коли ми звертаємо свій погляд на постать Блаженнішого Йосифа, це дає нам натхнення і певні орієнтири. Бо бачимо людину, яка у будь-яких випробуваннях, залишалась вірною Церкві, народові, ідеї. Це чудовий приклад, який може нас заохотити та надихати іти вперед», – наголосив владика.

Коментуючи актуальність дослідження постаті Патріарха Йосифа, історик Олег Турій наголосив: «Йосиф Сліпий був ісповідником віри, він мужньо витримав жорстокі переслідування і тримався дуже гідно, він і сьогодні може служити взірцем для наслідування. А тому його постать цікава не лише як об’єкт наукових досліджень, але й як джерело утвердження віри в нашому зневіреному суспільстві. УГКЦ уже створила підготовчу комісію, яку очолив директор Інститут історії Церкви УКУ о. Андрій Михалейко, для збору матеріалів щодо майбутньої беатифікації Патріарха».

Хоча офіційно процес ще не розпочато, зараз, за словами Олега Турія, ведеться інтенсивне опрацювання документальних джерел та усних свідчень.

Також Український католицький університет долучається до роботи над впорядкуванням Архіву патріарха Йосифа в Римі, де зібрано багато матеріалів про його діяльність після звільнення з ГУЛАГу та інформація, яка стосується життя катакомбної Церкви в Україні.

Як розповів Олег Турій, наближається до завершення праця над підготовкою до друку спогадів патріарха Йосифа, які були написані невдовзі після його приїзду до Риму: «Вони дуже свіжі, яскраві. Блаженніший згадує свої дитячі роки, молодість, наукову працю й пастирське служіння. І це ще одне свідчення, що радянські переслідування не зламали його духу. Це дуже важливий документ і для його видання потрібна серйозна праця над коментарями та поясненнями», – наголосив історик.

До 120-річниці з дня народження Патріарха у Заздрості також презентували аудіодиск «Дітям про патріарха Йосипа Сліпого». Це 8 оповідань про життя Блаженнішого, записані у хронологічній послідовності.

У рамках святкування у Заздрості також відбулась презентація двотомника Володимира Сергійчука «Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки», де уперше опубліковані документи радянських спецслужб, у яких зафіксовано сторінки життя та діяльності Глави УГКЦ.

Також Олег Герман представив власну книгу-кіносценарій «Князь Церкви».

Текст і фото прес-служби УКУ

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути