chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні у Києві — Шляхетний прийом за мотивами українського бароко

16 лютого 2012 о 08:45

16 лютого 2012 року Олег Скрипка та Музичне видавництво «Країна Мрій» влаштують у козацькому селищі «Мамаєва Слобода» «ШЛЯХЕТНИЙ ПРИЙОМ ЗА МОТИВАМИ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО».

Цей захід присвячений виходу в світ підбірки старовинних кантів «Всякому городу нрав і права» у виконанні народної артистки України Ніни Матвієнко та Ансамблю давньої музики під керуванням Костянтина Чечені.

Про це «Рідній країні» повідомили організатори дійства.

Тож, 16 лютого у зброярні козацького селища «Мамаєва Слобода» з 18:00 відбуватиметься:

  • представлення підбірки старовинних кантів «Всякому городу нрав і права»;
  • живий виступ Ніни Матвієнко та Ансамблю давньої музики п\к Костянтина Чечені;
  • майстер-клас на основі танцю «Гайдук» під керуванням хореографа Наталі Скорнякової;
  • старовинні танці у виконанні гурту «Хорея Козацька» та Тараса Компаніченка.

Вхід за запрошеннями, а також для всіх бажаючих за обов`язкової умови дрес-коду заходу: шляхетський стрій давньої України XVII-XVIII ст.

Довідка

Новий студійний альбом народної артистки України Ніни Матвієнко знайомить нас із досі маловідомими гранями таланту видатної української співачки. Дев’ятнадцять композицій, датованих XVI-XVIII століттями належать до так званої «гетьманської доби» – епохи становлення та розквіту українського бароко.

Унікальні твори були відновлені за стародавніми рукописами та раритетними друкованими виданнями відомим музикантом та мистецтвознавцем Костянтином Чеченею. Серед пісень, записаних на диску – безумовний суперхіт тих часів «Всякому городу нрав і права» на музику та вірші Григорія Сковороди. В запису брав участь Ансамбль Давньої Музики під керуванням Костянтина Чечені.

Запис відбувся у Київському Музеї Івана Гончара, а подальша робота над альбомом тривала у профільних студіях Києва та Нью-Йорку. Продюсер альбому – Олег Скрипка.

«Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути