chrome firefox opera safari iexplorer

Вступ до вишів перетворюється на змагання гаманців?

22 лютого 2012 о 12:29
umoloda.kiev.ua

У понеділок завершилася реєстрація охочих узяти участь у Зовнішньому незалежному оцінюванні–2012. Кількість тих, хто вирішив цьогоріч позмагатися за студентський квиток, наразі ще підраховують. Але чи справедливими будуть ці змагання? Експерти, які зібралися в понеділок за «круглим столом» в агенції «Укрінформ», визнають: майбутня вступна кампанія має низку небезпечних і слабких місць, які можуть звузити право абітурієнтів на чесний і справедливий вступ до ВНЗ.

Колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук сумнівається в тому, що цьогорічне Зовнішнє оцінювання відбудеться чесно і без проблем. Для фахівця очевидними є п’ять ризиків проведення ЗНО–2012.

Перший — фінансовий. «Цьогоріч на проведення ЗНО виділили 85,6 мільйона гривень. Торік це була схожа сума — 90 мільйонів, але тоді кількість учасників тестувань становила не більше 200 тисяч осіб. У нинішньому році очікується вдвічі більше. «Зрозуміло, що цих коштів катастрофічно не вистачить, — каже Ігор Лікарчук. — Під загрозою така серйозна складова проведення ЗНО, як оплата праці залучених, тобто педагогів, які працюватимуть у пунктах тестування. У Мінфіні й уряді раніше широко обговорювалося питання, що оплату праці залучених мають взяти на себе місцеві бюджети. Але, знаючи ситуацію з місцевими бюджетами, маю сказати, що це — «потьомкінські дєрєвні», на місцях коштів на це не знайдуть».

Другий — захист. За словами Ігоря Лікарчука, впродовж двох років у процедуру зовнішнього оцінювання не вносять жодних змін. «Наш народ дуже винахідливий і вміє шукати різні шпаринки, в які можна пролізти. І для того, щоб цих шпаринок було якомога менше, ми впродовж багатьох років постійно намагалися змінювати якісь елементи захисту й саму процедуру проведення ЗНО. Ефективність такого методу себе виправдала. Другий рік у процедуру тестувань змін не вносять. Люди призвичаїлися, зрозуміли, де сильні, а де слабкі сторони, і обов’язково ними скористаються», — переконаний експерт.

Третій — нові «страшилки». Український центр оцінювання якості освіти вже повідомив, що пункти проведення ЗНО, аби запобігти списуванню, будуть обладнані металошукачами і відеокамерами. «Добре, хоч не сторожовими собаками», — сумно жартує Ігор Лікарчук. Адже при такому бюджеті ні те, ні інше нереально — їх не вдасться ні купити, ні взяти в оренду. Учасників тестувань елементарно лякають, аби не виникло навіть бажання скористатися шпаргалками.

Четвертий ризик — це зміст тестів. У 2011 році, як показує психометричний аналіз, у більшості тестів переважали складні завдання, наголошує фахівець. Хоча за всіма канонами, 60% завдань мають бути оптимального рівня складності, а складні завдання мають становити лише 20%. Тоді як у тестах з математики минулого року 49% завдань були складними. Ігор Лікарчук зазначає, що за рік нічого не було зроблено, аби перейти до різнорівневих тестів. На його думку, «не можна один і той самий тест із математики давати абітурієнтам, які вступають на трудове навчання і на механіко–математичний факультет». У цій ситуації ЗНО не завжди адекватно показує реальний рівень знань абітурієнта, що нерідко виливається у претензії університетів. Адже їм за таких умов справді важко відібрати саме свого студента, особливо, якщо йдеться про інженерні та технічні спеціальності.

«П’ятий і дуже серйозний ризик — це те, що ЗНО перестало орієнтуватися на запити абітурієнтів, — наголошує пан Лікарчук. — Подивіться, програма ЗНО зі всесвітньої історії з’явилася на сайті УЦОЯО­ усього кілька тижнів тому. А от жодного зразка тестів з цього предмету ви там не знайдете. Не працює також лінія запитань і відповідей Центру. Якщо так буде і далі, то ЗНО в тому вигляді, яким воно є, просто перестане бути потрібним».

ПРИВІД ЗАДУМАТИСЯ

Слабкі місця вступної кампанії

Експерти окреслюють кілька проблемних місць вступної кампанії–2012. На них уже спіткнулися торік, але ніяких висновків зроблено так і не було. Більше того, деякі пункти, про які йтиметься нижче, хочуть законодавчо закріпити.

Додаткові бали за підготовчі курси

Із минулорічної вступної кампанії залишилася практика приплюсовувати бали (максимум 20) тим вступникам, які навчалися на підготовчих курсах. Варто зазначити, що в деяких вишах вартість таких курсів сягає 12 тисяч гривень. «Наскільки підйомною є ця цифра для багатьох українських сімей? — риторично запитує Ігор Лікарчук. — Виходить, якщо людина має гроші й може заплатити за курси, то вона отримає додаткові бонуси під час вступу. Але чи є це рівний доступ до вищої освіти? І для чого в такому випадку проводити ЗНО?». Координатор громадської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська погоджується, що «підготовчі курси є системою відкритої купівлі цих 20 балів». «Ми моніторили ситуацію торік і дійшли висновку, що близько 70% ВНЗ, які практикували підготовчі курси, поставили всім дітям максимальні 20 балів за їх проходження», — каже пані Ольга.

Середній бал атестата

Це нововведення суттєво «покращило» успішність старшокласників у середній школі. Зокрема, кількість медалістів у 2011 році порівняно з попередніми роками зросла більш як на 3%, а в деяких регіонах — на 7–8%. Водночас, як показала кореляція результатів, дані ЗНО разюче відрізняються від успішності атестатів. А це небезпідставно наводить на думку, що оцінки в школі невиправдано завищують. Прихильники середнього бала атестата наголошують: лише таким чином можна змусити старшокласників однаково сумлінно вчити всі предмети в школі, а не тільки ті, з яких писатимуть тести зовнішнього оцінювання. «Але ця ситуація нічим не відрізняється від тієї, коли при вступі до ВНЗ здавали два–три екзамени, — каже Ігор Лікарчук. — Тоді абітурієнти теж могли зосередитися тільки на цих кількох предметах. Насправді ще при Радянському Союзі тричі поверталися до врахування середнього бала атестата при вступі до ВНЗ і тричі відміняли, оскільки ця практика себе не виправдала».

Творчий конкурс

Творчі конкурси, оцінки за які виставляють безпосередньо у вишах, здатні нівелювати результат ЗНО і стати лазівкою для повернення у виші корупції. Ольга Айвазовська каже, що у випадках таких випробувань на мистецькі або спортивні факультети така практика себе виправдовує, а от на факультетах журналістики ситуація є ганебною, порушення спостерігачі зафіксували в шести вишах, які готують «акул пера». «Відслідковуючи вступну кампанію торік, ми знаходили абітурієнтів, які мали мінімальні 124 бали з української мови та літератури на ЗНО, а на творчому конкурсі отримували 190 балів. І навпаки, знаходили абітурієнтів, які за результатами ЗНО були 200–бальниками, а під час творчого конкурсу отримували мінімальний бал, який закривав їм дорогу до подальшої участі в конкурсі». Таким чином, наголошує Ольга Айвазовська, відсіювалися сильні абітурієнти, щоб дати можливість вступити слабшим, але «своїм».

Державне замовлення

Останні два роки, наголошують фахівці, ми маємо практику оприлюднення держзамовлення у розпал вступної кампанії. А вступна кампанія–2011 ще більше здивувала, бо обсяги держзамовлення продовжували коригувати навіть і тоді, коли були оприлюднені списки рекомендованих до вступу осіб! «На звернення до Міністерства освіти нам відповіли, що кількість державних місць змінюється до потреб конкурсу, — каже Ольга Айвазовська. — Тобто ми розуміємо, що ця ситуація коригувалася в ручному режимі. Питання в іншому: яка мотивація була в Міносвіти, коли воно додавало чи віднімало бюджетні місця для конкретного ректора чи ВНЗ?». Сьогодні ми спостерігаємо схожу ситуацію: бюджет уже прийнятий, а обсяги держзамовлення не визначені, зауважує голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський, хоча формування держзамовлення має бути органічною складовою бюджетного процесу.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

«Цьогоріч до переліку предметів, які були винесені на ЗНО, приєдналася всесвітня історія. Але гроші, які витратять на розробку та друк тестів iз цього предмета, насправді будуть викинутими на вітер. Як історик–«всесвітник», вважаю абсолютно невиправданим запровадження тестування з моєї улюбленої всесвітньої історії, — каже керівник Центру освітнього моніторингу Павло Полянський. — Тому що тестування не має на меті перевірити, чи всі дати запам’ятала дитина. Воно має на меті перевірити, чи є в цієї дитини здатність до опанування суспільно–гуманітарних дисциплін. І цілком достатньо це перевірити на курсі «Історія України». Я багато років працював у школі й не пригадую жодного випадку, щоб учень, який має добрий результат з історії України мав водночас поганий результат із всесвітньої. Тому новий тест — це просто зайва трата грошей».

26 вересня

Інші дати
Народився Петро Сокальський
(1832 – 1887), український композитр і фольклорист. Автор опери «Мазепа» (1859), «Майська ніч» (1876), «Облога дубна» (1884), фортепіанних творів, солоспівів, обробок народних пісень.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі