chrome firefox opera safari iexplorer

З'явилася абетка автентичної львівської «Ґвари»

18 лютого 2012 о 09:38

У п'ятницю, 17 лютого, у Львові презентували нову книгу-абетку, присвячену автентичній львівській «Ґварі», повідомляє ТСН.

Як пояснили організатори випуску видання, львівська «Ґвара» — це такий собі «балак» на львівський смак.

«Легіони вчительок української мови сумлінно втовкмачують львівським діткам у голови, „як то всьо має називатися і писатися правильно“. Комп'ютерні програми з українського правопису скаженіють, на свій розсуд виправляючи слівця львівського балаку. Але дітки, як не вдома, то на перекурі попід школою чи на самогонній дискотеці під Радеховом, багатіють іншими вербальними формулами і самі собі творять лінґвістичну норму», — розповіли організатори.

Фантастично, що львівська гвара передає історію цього міста. «Ти можеш відчути, хто тут був, як тут воно було. І хотілось це зробити, власне, з посмішкою. Не як якесь наукове видання, а так щоб ти міг погортати, посміятися і напівсерйозно підходити до існування нашої львівської мови», — розповів співвласник мережі «Фест» Юрій Назарук, яка є організатором презентації.

Фото zaxid.net

Як правильно, «мармуляда» чи «джемом», «фризієрка» чи «перукарка», «дверець» чи «залізничний вокзал», «вельон» чи «фата», «карменадлі» чи «відбивна» — все це знайдеться у презентованій абетці.

Довідково

Львівська ґвара (або львівський говір; пол. — gwara lwowska) — міська говірка, урбаністичний лінгвофеномен, що сформувалася у Львові в результаті змішання південно-західних говорів української мови та польської мови, зі значними домішками німецької та єврейської лексики за часів австрійського та польського панування.

Була популярною у батярів (львівська субкультура, яка існувала зі середини 19 століття до середини 20 століття).

Львівську ґвару інколи поділяють на три види: на українській основі, польській та єврейській — відповідно до переважання запозичень з певної мови.

Приклад тексту з використанням львівської ґвари на українській основі:

« ...Старий мій ни роби, вчорай був в магістраті за роботую. Казали му метрику на польске принести, ту дадут паньствову пусаду: вулиці замітати. «А наразє руботи для кабанув німа!»

А нидучикані ваши! Ней вас Памбіх скари! Абисьти нугами пунатєгали! Жибисьти скапали, як свічка! Жибисьти го призидентум зрубили, то метрикі на ваши ни пиринисе! Я сі ни хвалю, Павлова, али я ни з тих, жиби за пару шустук цапуви душу занесла. Я ни Юуцька, жи за пуліцая вийшла! А то ферняк на ґвінт, вибалуши сліпакі, накрути куркоцьонґів, шнуруї як ґрабіна. І мисли, жи Бога за ноги злапала — пані пустирункова. Морда на глянц, шпануї на теби з вінкля і — «Пу хамску до мні ні балакаць!» (Ярослав Рудницький, «Міхалова зи Знисінє», 1943 р.)

25 травня

Інші дати
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
Народився Адальберт Ерделі
(1891, с.Загаття, Закарпатська область – 1955) – українського живописця, одного з основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва.
Розгорнути
Народився Олександр Корнійчук
(1905, м.Христинівка, Черкаська область – 1972) - письменник, громадський діяч, драматург, публіцист. Автор п'єс «Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Над Дніпром», «Пам'ять серця».
Розгорнути