chrome firefox opera safari iexplorer

На розвиток Шевченківського гаю виділили півмільйона доларів

16 березня 2012 о 12:09

Зберегти і зробити популярним музей народної архітектури та побуту просто неба або ж, як кажуть львів’яни, Шевченківський гай – таку амбітну мету мають працівники музею, які разом із мерією покликали на допомогу ЮНЕСКО та уряд Норвегії.

На розвиток музею під відкритим небом виділено понад 420 тисяч доларів. 

Дерев’яні лави, довгий стіл, розмальовані тарелі і вишивані рушники на стінах, ткацький верстат – такий інтер’єр у дерев’яній хаті у XIX столітті свідчив про заможність господарів. Нині це недешева і поцінована українська автентика. Двадцять тисяч предметів народного побуту із сільської місцевості Поділля, Покуття, Буковини, Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини та рівнинного Закарпаття можна оглянути у музеї народної архітектури та побуту. На 50 гектарах землі у мальовничому куточку міста зберігається 124 дерев’яних церков і хатинок, зразків людських осель XVIII-XX століть.

Музей під відкритим небом є улюбленим місцем відпочинку львів’ян і гостей вже понад сорок років. Втім, історія Шевченківського гаю сягає 1928 року, коли відомий дослідник Іларіон Свенцицький звернувся до митрополита Андрея Шептицького з ідеєю створити у Львові місце для зберігання старих церков. Тоді у селах будували нові храми, а старі палили. У 1930 році у Львів, на місце нинішнього музею, привезли дерев’яну церкву з гірського села Львівщини. Шановані люди – Олена Кульчицька, Ірина Вільде, Філарет Колесса постійно закликали владу створити музей під відкритим небом – скансен, що вже були популярні у світі, особливо в Норвегії і Швеції. У 1971 році музей відкрили.

Останні 20 років музей переживає занепад

Останні 20 років львівський скансен переживає занепад і мерія почала шукати міжнародні шляхи фінансування. У 2010 році розпочалася співпраця між норвезьким музеєм-скансеном Майхауген у Лілехамері і львівським музеєм. Уряд Норвегії виділив для розвитку Шевченківського гаю понад 120 тисяч доларів: на семінари, обмін досвідом, реставрацію двох об’єктів. Норвегія і далі продовжує співпрацю, каже радник Директорату з охорони культурної спадщини Норвегії Йорген Йоргенсен.

«Норвегія є найбільшим донором ЮНЕСКО і ця організація попросила нас взяти участь у цьому проекті, бо він є дуже важливим. Ми не можемо все відреставрувати, але надіємось, що це дасть поштовх для майбутнього музею», – зазначає норвезький радник.

А цього року до розвитку музею долучаються і фахівці ЮНЕСКО, які збираються виділити понад 300 тисяч доларів. Проект розрахований на два роки. Спеціаліст ЮНЕСКО Нао Хаяші-Деніз розповіла, що його мета – не лише реставрація.

«Головна для нас мета – допомогти зберегти культурну спадщину, це зелений куточок міста. Це має бути відомий і привабливий музей. Якщо людина нічого не розуміє про цю чи іншу хату, вона їй нецікава, тоді ми можемо вважати, що наші зусилля з реставрації марні. Музей, віддзеркалює багатство музейної спадщини», – зауважила спеціаліст ЮНЕСКО.

Фахівці також збираються скласти ландшафтний план музею, що дозволить біля кожного будинку висаджувати ті рослини, які притаманні для тієї чи іншої етнографічної зони, звідки ці будиночки привезені.

Музей народної архітектури та побуту у Львові щороку відвідує понад 300 тисяч людей.

Розділи: Суспільство

1 листопада

Інші дати
Народилася Чайка Дніпрова (Людмила Василевська-Березіна)
Людмила Василевська-Березіна (1861, с. Зелений Яр, Миколаївська область – 1927) - українська письменниця та поетеса.
Ти стогнеш, а я усміхаюсь, Глузуєш - я рада ридать, Сумую, як ти бадьоришся, Говориш - я хочу мовчать. Ми різно - нас зносить докупи. Рій цілий думок і питань, А зійдемось - зараз між нами Зросте той словесний бур'ян. (Чайка Дніпрова)
Розгорнути
Народився Іван Манжура
(1851, м. Харків - 1893) - український письменник, науковець, фольклорист і етнограф. Автор книжок "Степові думи та співи", "Трьомсин-богатир", "Іван Голик".
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі

Загрузить Adobe Flash Player