chrome firefox opera safari iexplorer

Шовковиця Шевченка увійшла до списку природно-заповідного фонду Києва

13 березня 2012 о 10:16

Київська  міська рада розглянула клопотання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві та оголосила список природних об'єктів пам'ятками природи місцевого значення.

До цього списку увійшла  200-річна біла шовковиця Шевченка, яка росте на території Національного музею Тараса Шевченка (провулок Шевченка, 8а у місті Києві).  Дивом збереглося єдине старе дерево, яке пам’ятало Кобзаря. Тарас Шевченко жив у цьому будинку з весни 1846 р. Це був останній рік життя поета у себе на батьківщині. Тут, 5 квітня 1847 р., його було заарештовано.

200-річна шовковиця Т. Шевченка, яка росте в тихому садку біля будинку, — улюблений екскурсійний об’єкт відвідувачів музею. Під впливом часу вона вже давно перестала родити, та й виглядає досить «поважно».

У зв’язку із критичним станом унікального дерева, Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» було надано допомогу Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка на здійснення заходів з порятунку двохсотлітньої шовковиці поета. Були очищені, дезінфіковані та запломбовані спеціальним розчином дупла на шовковиці, а також встановлена масивна підпора під стовбур дерева, яка завадить йому впасти.

За словами екологів, якщо за шовковицею дбайливо доглядати, вона житиме і родитиме ще років 200, а то й 300.

За словами засновника Фонду «Рідна країна» Миколи Томенка, місія будинку Тараса Шевченка і, зокрема, цієї шовковиці є не менш значимою, ніж місія наших великих історико-мистецьких об’єктів.

«Взагалі, це диво, що в центрі Києва, посеред хмарочосів та духу індустріального міста ХХІ століття, вдалося зберегти частинку української території та частинку природи ХІХ століття», — зазначив Микола Томенко.

Перелік об'єктів, які оголосили пам'ятками природи місцевого значення

1 Шовковиця Шевченка пров. Шевченка, 8-а у Шевченківському районі м. Києва. Національний музей Тараса Шевченка — 200-річне дерево шовковиці білої

2 Шовковиця Сковороди вул. Григорія Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва Національний університет ”Києво- Могилянська Академія” — 150-річне дерево шовковиці білої

3 Дерева дерену Святослава Ярославича територія Святоуспенської Києво-Печерської лаври у Печерському районі м. Києва. Святоуспенська Києво-Печерська лавра — 9 екземплярів 500-річних дерев дерену (кизилу).

4 Старий дуб вул. Вишгородська, 85 а у Подільському районі м. Києва Госпіталь ГУ МВС України у Київській області — дерево дуба черешчатого віком 700 років.

5 Дуб Відун територія регіонального ландшафтного парку ”Лиса гора” Історико-архітектурна пам'ятка-музей ”Київська фортеця” — дерево дуба черешчатого віком 300 років.

6 Дуб Громашевсь-кого вул. Амосова, 5 у Солом' янському районі м. Києва. Київський інститут епідеміологи та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського МОЗ України — дерево дуба черешчатого віком 350 років.

7 Дуб на Сетомлі вул. Танкова, б у Шевченківському районі м. Києва (територія парку ”Нивки”) КПУЗН Шевченківського району — дерево дуба черешчатого віком 400 років.

8 Дуб Корольова вул. Академіка Янгеля, 14/1 у Солом'янському районі м. Києва НТУ ”КПІ”  - дерево дуба черешчатого віком 300 років.

9 Гінкго Сікорського просп. Перемоги, 37 у Солом' янському районі м. Києва НТУ ”КПІ” — 50-річне дерево гінкго дволопатевого.

10 Дуби Екзюпері вул. Генерала Родимцева, 19 у Голосіївському районі м. Києва Національний університет біоресурсів та природокористування — шість дерев дуба черешчатого віком 400-450 років.

11 Дуб Вітовта вул. Героїв Оборони, 13 у Голосіївському районі м. Києва Національний університет біоресурсів та природокористування — дерево дуба черешчатого віком 400 років.

12 Царський дуб Перетин 2-ї лінії та вул. Гамарника в Оболонського району м. Києва КПУЗН Оболонського району —  дерево дуба черешчатого віком 400 років.


«Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі